Вікіпедія

Близькі контакти третього ступеня

«Близькі контакти третього ступеня» (англ. Close Encounters of the Third Kind) — американський науково-фантастичний фільм 1977 року Стівена Спілберга.

«Близькі контакти третього роду»
англ. Close Encounters of the Third Kind
Жанр фантастика
Режисер Стівен Спілберг
Продюсер Julia Phillipsd і Michael Phillipsd
Сценарист Стівен Спілберг
У головних
ролях		 Річард Дрейфус,
Франсуа Трюффо,
Мелінда Ділон,
Тері Ґарр
Оператор Vilmos Zsigmondd
Композитор Джон Вільямс
Художник Joe Alvesd
Кінокомпанія EMI Filmsd і Columbia Pictures
Дистриб'ютор Columbia Pictures
Тривалість 137 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 1977
Дата виходу 16 листопада
Кошторис $20 млн.
Касові збори $337,700,000[1]
IMDb ID 0075860
Офіційний сайт
CMNS: Близькі контакти третього ступеня у Вікісховищі

Сюжет ред.

У пустелі Сонора французький вчений Клод Лакомб, його американський перекладач, картограф Девід Лафлін та інші дослідники виявляють літаки, зниклі в часи Другої світової війни. Літаки збереглися в ідеальному стані, але дослідники не знаходять жодних слідів пасажирів. Старий місцевий житель стверджує, що «сонце вийшло вночі й заспівало йому». Згодом посеред пустелі Гобі виявляють порожній і неушкоджений вантажний корабель. Поблизу Індіанаполіса два літаки ледве уникають зіткнення з НЛО.

У сільському будинку трирічний хлопчик Баррі Гілер прокидається та бачить, що його іграшки рухаються самі по собі. Він помічає щось надворі та йде за ним, а матір, Джилліан, намагається його повернути. Навколо зникає світло й електрик Рой Нірі, вирушаючи ремонтувати неполадку, бачить над своєю вантажівкою НЛО. Вогні невідомого об'єкта лишають легкі опіки на його шкірі. НЛО злітає з трьома іншими в небо, Рой і три поліційні авто вирушають навздогін. Хоча Рой губить ціль, ця зустріч сильного змінює його. Чоловік захоплюється пошуками НЛО, його переслідує образ гори. Джилліан малює таку ж гору, а незабаром до неї з хмар спускається НЛО. Невідомі істоти намагаються проникнути в її будинок, жінка відбивається від них, але Баррі викрадають.

Лакомб і Лафлін разом із групою експертів ООН продовжують досліджувати дедалі вищу активність НЛО. Свідки в Дхарамсалі, Північна Індія, повідомляють, що НЛО видають характерні звуки: музичну фразу з п'яти тонів у мажорному ладі. Вчені транслюють цю фразу в космос і у відповідь приходить ряд чисел (104 44 30 40 36 10), що повторюється знову і знову. Лафлін упізнає в цифрах координати гори під назвою Вежа Диявола у Вайомінгу. Лакомб і військові США прибувають до Вайомінгу. Армія евакуює територію, повідомивши у ЗМІ про начебто витік отруйного газу. Водночас військові готують майданчик для можливої посадки інопланетян.

Роя покидає дружина, забравши з собою трьох дітей. Коли по телебаченню показують репортаж про аварію поїзда біля Вежі Диявола, Рой і Джилліан впізнають у ній ту саму гору, образ якої переслідував їх. Разом з іншими мандрівниками, які переживали такі ж видіння, вони вирушають до Вежі Диявола, попри застереження військових.

Армія затримує більшість мандрівників, Рой і Джилліан прагнуть дістатися до гори, коли в нічному небі з'являються НЛО. Урядові спеціалісти починають слати світлові сигнали до НЛО, яких дедалі більшає. Зрештою спускається величезний флагман, звідки виходять забрані в різні часи інопланетянами люди — всі вони лишилися в такому ж віці, як у момент викрадення. Баррі також опиняється серед них і возз'єднується з матір'ю. Урядові чиновники вирішують включити Роя до групи послів.

Коли інопланетяни виходять з материнського корабля, вони обирають Роя, щоб він вирушив з ними — він єдиний не одягнув темні окуляри проти їхнього світла. Коли Рой заходить на корабель, один з інопланетян на кілька хвилин зупиняється. Лакомб жестами показує п'ятитональну музику. Інопланетянин відповідає тими ж жестами, посміхається і повертається до свого корабля, який злітає в космос.

У ролях ред.

Сприйняття ред.

«Близькі контакти третього ступеня» став найуспішнішим фільмом виробництва Columbia Pictures свого часу[2].

Американський кінокритик Джонатан Розенбаум назвав його «найкращим вираженням доброзичливого, мрійливого погляду Спілберга»[3].

А. Д. Мерфі з журналу «Variety» дав загалом позитивну рецензію, але вказав, що фільму «бракує тепла та людяності» «Зоряних воєн» Джорджа Лукаса. Мерфі схарактеризував більшу частину фільму як повільну, але високо оцінив кульмінацію[4].

На «Sneak Previews» Джин Сіскел і Роджер Еберт рекомендували фільм до перегляду. Сіскел високо оцінив ідею фільму про те, що не треба «боятися невідомого», вказавши, що Дрейфус був «ідеально підібраний» на роль головного героя й описав фінал як «чудову сцену, що поєднує в собі фантастику, пригоди та таємницю». Він, однак, зазначив, що картина «застопорилася» через підсюжет посередині. Еберт писав, що «останні 30 хвилин є одними з найдивовижніших речей, які я коли-небудь бачив на екрані», і що фільм був «схожий на дитячу картинку… своєю невинністю»[5]. Полін Кель так само назвала його «дитячим фільмом у найкращому сенсі»[6].

Жан Ренуар порівнював оповідь Спілберга з оповідями Жуля Верна і Жоржа Мельєса[7].

Рей Бредбері назвав «Близькі контакти третього ступеня» найкращим науково-фантастичним фільмом, коли-небудь знятим[8].

Джерела ред.

  1. ↑ Close Encounters of the Third Kind, Box Office Information. The Numbers. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 27 листопада 2013.
  2. ↑ 'Tootsie' Windfall. Variety. 13 квітня 1983. с. 3.
  3. ↑ Jonathan Rosenbaum. Close Encounters of the Third Kind. Chicago Reader. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 8 серпня 2022.
  4. ↑ Murphy, A.D. (8 листопада 1977). Close Encounters of the Third Kind. Variety. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 8 серпня 2022.
  5. ↑ Siskel & Ebert review Close Encounters of the Third Kind 1977. 20 лютого 2021. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 22 лютого 2021 — через YouTube.
  6. ↑ McBride, Joseph (1997). Steven Spielberg : a biography. London: Faber and Faber. с. 14—68. ISBN 0-571-19177-0. OCLC 37789027.
  7. ↑ McBride, Joseph (1997). Steven Spielberg : a biography. London: Faber and Faber. с. 290—294. ISBN 0-571-19177-0. OCLC 37789027.
  8. ↑ A Viewers' Guide To Sci-Fi's Greatest Hits. Entertainment Weekly. 2 грудня 1994. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 8 серпня 2022.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про американський фільм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Близькі_контакти_третього_ступеня&oldid=40349721