Відкрити головне меню


Блакитне озеро — прісноводне карстове озеро розташоване біля містечка Імотський, що в південній Хорватії.

Блакитне озеро
хорв. Modro jezero
Блакитне озеро
43°27′01″ пн. ш. 17°12′38″ сх. д. / 43.450277777805773383° пн. ш. 17.21055555558377748° сх. д. / 43.450277777805773383; 17.21055555558377748Координати: 43°27′01″ пн. ш. 17°12′38″ сх. д. / 43.450277777805773383° пн. ш. 17.21055555558377748° сх. д. / 43.450277777805773383; 17.21055555558377748
Розташування
Країна Flag of Croatia.svg Хорватія[1]
Регіон Хорватія
Розташування Хорватія Хорватія, Імотський
Геологічні дані
Тип Карстове озеро
Розміри
Глибина середня 90  м
Глибина максимальна 114  м
Довжина 800  км
Ширина 500  км
Блакитне озеро. Карта розташування: Хорватія
Блакитне озеро
Блакитне озеро
Блакитне озеро (Хорватія)

Блакитне озеро у Вікісховищі?

ОписРедагувати

Озеро лежить в глибокій карстовій вирві, що сформовалась ймовірно в результаті руйнування величезної підземної печери. Глибина води змінюється в залежності від пори року. Навесні, під час танення снігів в навколишніх горах, вона може досягати 90 метрів, а 1914 року вода піднялася на 114 метрів, затопивши південний край вирви.

Найбільші розміри озера сягали близько 800 × 500 метрів, однак вони схильні до суттєвих змін в залежності від рівня води. До кінця літа озеро може повністю пересихати.

1942 року землетрус викликав великий зсув, в результаті якого глибина озера зменшилася.[2]

Цікаві місця для туристівРедагувати

У 1907 році до озера була побудована дорога для візиту Франца Йосифа I. В літню пору дорога переповнена туристами.

В озері є кілька великих відомих валунів (Катавіч, Якічін, Павіч), за допомогою яких місцеві жителі використовують їх для оцінки змін рівня води в озері.

Над озером височіє скеля з якої туристи стрибають у воду, а також стародавня фортеця Топана.[2]

Блакитне озеро — популярний туристичний і екскурсійний об'єкт. А в кілометрі від нього розташовано не менш відоме Червоне озеро.

ПриміткиРедагувати

  1. GeoNames — 2005.
  2. а б MODRO JEZERO - BLUE LAKE. Процитовано 22 квітня 2017. (англ.)

ПосиланняРедагувати