Відкрити головне меню

Ігор Валентинович Бичко
Народився 10 липня 1931(1931-07-10) (88 років)
Харків
Місце проживання Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність філософ
Alma mater Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка
Сфера інтересів історія філософії
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Посада завідувач кафедри, професор кафедри
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософських наук
Відомі учні 11 докторів, 35 кандидатів наук
Відомий завдяки: історико-філософським працям, викладання філософії
Батько Валентин Бичко
Матір Ніна Іванівна Бичко (Берловська)
У шлюбі з Ада Корніївна Бичко
Нагороди
Почесне звання «Заслужений професор Київського національного університету» (2000)[1]
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «Ветеран праці»
Відмінник освіти України

Бичко Ігор Валентинович (нар.10 липня 1931, Харків) — доктор філософських наук, професор, педагог.

Академік-секретар Української Академії політичних наук, член редколегії кількох наукових журналів та періодичних видань. 2000 року присвоєне Почесне звання «Заслужений професор Київського національного університету»[1].

Чільний представник Київської філософської школи.

Зміст

Освіта і професійна діяльністьРедагувати

Закінчив філософський факультет Київського державного університету (1954).

В університеті працює на посадах: з 1961 року — старшого викладача, доцента кафедри діалектичного та історичного матеріалізму (з 1965 р.), доцента кафедри історії філософії (19671969), доцента кафедри філософії гуманітарних факультетів (19691972), доцента кафедри діалектичного матеріалізму (19721975).

У 1975 — 1984 рр. — завідувач кафедри історії філософії.

У 19841992 рр. — завідувач кафедри філософії Інституту підвищення кваліфікації Київського університету.

З 1992 по 1994 рік — професор кафедри історії філософії, з 1994 по 1998 рік — професор кафедри теорії та історії філософії, з 1998 року — професор кафедри історії філософії КНУ імені Тараса Шевченка.

Професор кафедри філософії та релігієзнавства національного університету «Києво-Могилянська академія»

З 1962 року — кандидат філософських наук, тема кандидатської дисертації — «На філософському роздоріжжі (Критичний аналіз філософії „критичного реалізму“ і феноменології у США)».

З 1973 року — доктор філософських наук, тема докторської дисертації — «Пізнання і свобода».

У 1976 році присвоєно вчене звання професор.

Входить до складу експертної ради з філософії ВАК України, до складу спеціалізованої вченої ради із захисту докторських (кандидатських) дисертацій у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Загальна кількість наукових та навчально-методичних публікацій — близько 650.

Підготував 11 докторів та 36 кандидатів наук.

Головні напрями наукових досліджень — сучасна світова філософія, історія української філософії, проблеми свободи та пізнання.

НагородиРедагувати

Основні праціРедагувати

  • На філософському роздоріжжі. — К., 1962;
  • Познание и свобода. — М., 1969. (заруб. переклади: Прага, 1972, Уругвай ,1973);
  • В лабіринтах свободи. — М., 1976. (заруб. переклад: Мексика, 1979);
  • Філософія. Курс лекцій. — К., 1991 (перевидання 1993, 1994);
  • Людина і доля. — Польща, Олштин, 1996. (у співавт.);
  • Історія філософії. Підручник: Частина І — К., 2001. (кер. авт. кол-ву);
  • Філософія. Підручник: Частина ІІ. — К., 2001. (кер. авт. кол-ву);
  • Вступ. // Історія філософії: Підручник. / За ред. В.І Ярошовця. — К., 2002. (у співавт.);
  • Розвиток сучасної світової філософії // Історія філософії: Підручник. / За ред. В.І Ярошовця. — К., 2002. (у співавт.);
  • Історія російської філософії. // Історія філософії: Підручник. / За ред. В.І Ярошовця. — К., 2002. (у співавт.);
  • Історія української філософії. // Історія філософії: Підручник. / За ред. В.І Ярошовця. — К., 2002. (у співавт.);
  • Київська школа екзистенційної філософії // Метаморфози свободи: спадщина Бердяєва в сучасному дискурсі. — К., 2003;
  • Історія філософії. Вступ. // Історія філософії. Словник. / За заг. ред. В. І. Ярошовця. — К., 2005. (у співавт.);
  • Світова філософія XIX століття: Частина V // Історія філософії. Словник / За заг. ред. проф. В. І. Ярошовця. — К., 2005. (у співавт.).;
  • Розвиток сучасної світової філософії: Частина VI. // Історія філософії. Словник / За заг. ред. В. І. Ярошовця. — К., 2005. (у співавт.);
  • Історія російської філософії: Частина VII. // Історія філософії. Словник / За заг. ред. В. І. Ярошовця. — К., 2005. (у співавт.).;
  • Історія української філософії: Частина VIII. // Історія філософії. Словник / За заг. ред. В. І. Ярошовця. — К., 2005. (у співавт.);
  • Густав Шпет як історик філософії // Вісник Київського університету. Серія: Філософія. Політологія. Вип. 80. — К., 2006;
  • Сучасна світова філософія: Частина V, розділ 1, 3, 4, 6 // Історія філософії: Підручник: у 2 т. / За заг. ред. В. І. Ярошовця. — К.:ВПЦ «Київський університет». 2008. — Т.2.
  • Українська філософія: Частина VI // Історія філософії: Підручник: у 2 т. / За заг. ред. В. І. Ярошовця. — К.:ВПЦ «Київський університет». 2008. — Т.2.
  • Російська філософія: Частина VII, розділ 1 // Історія філософії: Підручник: у 2 т. / За заг. ред. В. І. Ярошовця. — К.:ВПЦ «Київський університет». 2008. — Т.2.

Цікаві моменти доліРедагувати

  • У 60-ті роки двадцятого століття (радянська доба) отримав від друзів ім'я «червоний екзистенціаліст», яке у сьогоденні перетікає в «український Сартр».
  • 1964 року зустрічався у Києві біля готелю «Дніпро» з Жаном-Полем Сартром, який повертався із Тарасової гори де, від імені ЮНЕСКО, вшановував пам'ять Великого Кобзаря.
  • Вислів І. В. Бичка: «Хіба то свобода, коли Адам має вибирати Єву, не маючи вибору?»
  • Одна з улюблених кінострічок молодості — фільм кишинівського режисера Михайла Ка́ліка «Людина йде за сонцем» (перший публічний успіх автора музики — М.Таривердієва) — поетична розповідь про хлопчика, який іде по улюбленому місту за сонцем і зустрічає на своєму шляху людей…..

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Вчена рада Київського національного університету імені Тараса Шевченка — заслужений професор. Архів оригіналу за 5 серпень 2014. Процитовано 22 серпень 2013. 
  2. Розпорядження Президента України № 226/2008-рп Про призначення державних стипендій видатним діячам науки
  3. Тема випуску «Пізнання свободи та свобода пізнання» — до 80-річчя доктора філософських наук, професора, Заслуженого професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ігоря Валентиновича Бичка. ISSN 1728-2632

ДжерелаРедагувати