Битва під Києвом (1036)

(Перенаправлено з Битва під Києвом 1036)

Битва під Києвом (1036) — битва між військами київського князя Ярослава Мудрого та печенігами, останнє військове зіткнення печенігів і війська Київської Русі.

Битва під Києвом
Війни Русі з печенігами
Дата: 1036
Місце: місто Київ, Україна
Результат: перемога Русі
Сторони
Київська Русь Печеніги
Командувачі
Великий князь київський Ярослав Мудрий невідомо
Військові сили
невідомо невідомо
Втрати
невідомо важкі

В результаті тривалої війни з печенігами Київська Русь була змушена зміцнювати лісостепові кордони за допомогою валів і міст. Згідно з літописним повідомленням, «і нача ставити (Володимир) городи по Десні, і по Востри, по Трубешеви, і по Сулі і по Стугні…»[1]. Цю роботу продовжив князь Ярослав.

Втім, напади печенігів не припинялися до 1020 року. Більше ніж через 15 років, у 1036 році, печеніги раптово оточили Київ. У той час Ярослав Мудрий перебував у Новгороді. Битва відбулася на місці, де, за літописним повідомленням, пізніше було закладено собор Св. Софії. Кіннота печенігів атакувала руське військо, що складалося з київських, новгородських та норманських воїнів. Битва тривала до вечора і закінчилася поразкою і масовою загибеллю печенігів:

«

Бій тривав цілий день — аж під вечір переміг Ярослав. Печеніги втікали на всі боки, не знаючи, куди втікати; одні потонули в Сітомлі, інші в інших ріках так погинули, а решта їх повтікала і так до сьогодні.

Оригінальний текст (ст.-слов'ян.)

И бе сеча зла и одва одолев к вечеру Ярослав. И побегоша печенези розно и не ведахуся камо бежаче и овии бегающе топяху в Ситомле, иней же во инех реках и тако погибоша, а прок их прибегоша и до сего дня[2].

»

Після поразки більшість печенігів пішли зі степів Північного Причорномор'я на захід за Дунай, де розпочали військові зіткнення з Візантією[3]. Невелика частина печенігів, що залишилася, перейшла на службу до київських князів, а решту знищили нові кочові племена — половці.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Іпатіївський літопис, ПСРЛ. — II, с. 106.
  2. Іпатіївський літопис, ПЗРЛ. — II, с. 138, 139.
  3. Гераськова О. Печеніги, торки, половці на кордонах Київської Русі / О. Гераськова // Історія української культури. Київ, 2001. Том 1.