Відкрити головне меню

Битва під Завихостом 19 червня 1205 — бій між руськими силами під керівництвом Романа Мстиславича з одного боку і польським військом під проводом Лешка І Білого й Конрада Мазовецького поблизу містечка Завіхост на Віслі, на території сучасної Польщі. Закінчився перемогою поляків, які розгромили руські загони та убили князя Романа.

Битва під Завихостом
Українсько-польські війни
Координати: 50°48′ пн. ш. 21°51′ сх. д. / 50.800° пн. ш. 21.850° сх. д. / 50.800; 21.850
Дата: 19 червня 1205
Місце: Завіхост, Польща
Результат: Перемога поляків
Сторони
Командувачі
Роман Мстиславич Лешко І Білий
Конрад Мазовецький
Військові сили
невідомо невідомо
Втрати
невідомо невідомо

Бій укріпив положення Лешка Білого в Польщі та спричинив політичний хаос у Галицько-Волинському князівстві.

ПеребігРедагувати

До 1205 року галицько-волинський князь Роман був союзником краківського князя Казимира Справедливого та його синів Лешка Білого і Конрада Мазовецького. Мати Романа, Агнета, була сестрою Казимира, а сам Роман замолоду перебував у Польщі.

Обидві сторони збройно допомагали одна одній[1].1190 року руський князь разом з братом Всеволодом допоміг Казимиру здобути Краків, а 1195 року узяв участь у боротьбі, яку Лешко і Конрад вели проти свого дядька Мєшка Старого. У бою під Мозгавою Роман зазнав поранення. У свою чергу, Лешко ж дав Романові допомогу, коли він займав Галичину 1199 року.

Питання, що спричинило ворожнечу між Галицько-Волинським князівством і поляками, залишається без відповіді. Галицько-Волинський літопис подає звістку, що між Романом та Лешком інтригу повів галицький боярин Володислав Кормильчич  — але в чому суть непорозуміння, невідомо[2]. Німецька хроніка Альберіка подає звістку, що Роман «хотів через Польщу перейти у Саксонію і поруйнувати церкви», через що ряд істориків намагався зв'язати цю звістку з боротьбою Вельфів з Гогенштауфенами, у яку втрутився руський князь. Ймовірно, останній йшов на допомогу Філіпу Швабському Гогенштауфену, сину Фрідріха І Барбаросси, в боротьбі за імператорську корону. Проходячи через Польщу, русини зіткнулися з Лешком Білим, союзником саксонських Вельфів і ворогом Фрідріха.[3]

За даними Суздальського літопису, що входить у Лаврентіївський список, 1205 року Роман вирушив походом на Польщу і здобув два польські міста. Коли ж князь з дружиною від'їхав від табору, поляки Лешка і Конрада раптово оточили його і вбили у бою. Польські джерела вказують місце і день битви — під Завихостом 19 червня 1205 року.

За Суздальським літописом Романа поховали в Галичі, але І. Крип'якевич припускає правдоподібнішою звістку польського хроніста Яна Длугоша, що місцем поховання був Володимир, позаяк тут ховали всіх волинських князів.

ПриміткиРедагувати

  1. Польські історичні праці 15 століття говорять, що Роман перебував у васальній залежності від Казимира. Сучасні українські і російські дослідники відкидають цю думку на підставі могутності влади Романа на Русі. Детальніше: Крип'якевич І. Галицько-волинське князівство. Київ, 1984.
  2. Крип'якевич І. Галицько-волинське князівство. Київ, 1984. — С.86
  3. Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. М., 1968.— 165.

ДжерелаРедагувати

Руські

Польські

  • Dlugosz I. Opera omnia. — Cracoviae, 1863—1887 — Т. 9, 1864; T. 10 — 11, 1873; T. 12, 1876; T. 14, 1878.
  • Monumenta Poloniae historica. — Lwów, 1864—1893. — T. 1, 1864; T. 2, 1872; T. 3, 1878; T. 5, 1888.

Німецькі

  • Chronica Alberici Monachi Trium fontium / Ed. P. Scheffer — Boichorst // MGH. SS. — Hannoverae, 1874.

ЛітератураРедагувати