Відкрити головне меню

Битва на річці Трубіж — одна з битв русько-половецької війни 1090-х — 1116 років, відбулася 19 червня 1096 року.

Битва на річці Трубіж
Русько-половецькі війни
Дата: 19 червня 1096 року
Місце: берег річки Трубіж поблизу Переяслава
Результат: Перемога Русі
Сторони
Русь Половці
Командувачі
Святополк II Ізяславич
Володимир ІІ Мономах
Тугоркан
Військові сили
невідомо невідомо
Втрати
невідомо великі

Напад половців на Переяславщину і Київщину в травні-червні 1096 рокуРедагувати

У травні 1096 року відбувся великий половецький набіг на землі Київського і Преяславського князівств.

  • 24 травня загін половців під командуванням хана Курі спалив околиці міста Устя
  • 25 травня половцька орда Боняка пограбувала околиці Києва, спаливши у селі Брестовім княжий двір
  • 31 травня половецьке військо на чолі з Тугорканом взяв в облогу Переяслав[1].

БитваРедагувати

Довідавшись про те, що Тугоркан із ордою стоїть під Переяславом, князі Святополк II Ізяславич і Володимир ІІ Мономах зібрали свої дружини і перейшли з правого на лівий берег Дніпра через Зарубський брід. Поява руського війська стала несподіванкою для половців. Володимир ІІ Мономах хотів вишикувати своє військо у бойовий порядок, проте самі воїни не чекаючи цього кинулися в раптову атаку, захопиши зненацька половців. Останні почали відступ, що перетворився на панічну втечу. Під час переслідування розсіяного ворожого війська руські воїни знищили і захопило в полон багатьох половців. У бою загинули сам Тугоркан, його син, " і інші князі (у значенні хани) многі тут упали"[2]. Таким чином, у результаті знищення загонів ханів Ітларя і Кітана та розгрому військаТугоркана, русичам вдалося взяти реванш у половців після поразки у битві на річці Стугна, проте це не означало повну перемогу над половцями, так як в той час військо Боняка пограбувало Печерський монастир. Війна з половцями тривала до 1116 року і закінчилася перемогою Русі. З 1113 по 1125 рр. руські землі не зазнали жодного половецького набігу. У 1125 р. їх було розбито біля Полкстиня. Протягом наступних двох десятиліть половці практично не здійснювали самостійних нападів, а брали участь у князівських міжусобицях. З новою силою половецькі набіги активізуються з кінця 1160-х років, а найбіліші набіги було здійснено у 1180-х роках, зокрема в 1185 р. половці взяли в облогу Переяслав і захопили місто Римів. Однак це йде у порівняння з половецьким натиском 1090-х років, коли кочівникам вдалося розбити об'єднане руське військо 3 найбільших князівств, захопити кілька міст, взяти в облогу Переяслав і пограбувати передмістя Києва і Печерський монастир. Найбільшими військовими успіхами половців у другій половині ХІІ ст. можна вважати перемогу у битві біля Ростовця і знищення руського війська під командуванням Ігоря Святославича (битва на річці Каялі).

ПриміткиРедагувати

  1. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989.-С.140.
  2. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989.-С.140.

ДжерелаРедагувати

1.Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с. ISBN 5-308-00052-2