Битва на Жовтому морі (1904)
Битва на Жовтому морі (яп. 黄海海戦 (日露戦争), рос. Бой в Жёлтом море) відбулась 10 серпня 1904 у ході Російсько-японської війни 1904/05 років поміж кораблями Імперського флоту Японії і 1 ескадри Тихоокеанської ескадри Російського імператорського флоту при спробі її прориву з Люйшуна (Порт-Артур) до Владивостока.
Російсько-японська війна 1904/05 | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Оборона Порт-Артура | |||||||
Японський флагманський панцирник «Мікасса» | |||||||
38°24′9.9994884092303e-08″ пн. ш. 121°42′1.0001023181539e-07″ сх. д. / 38.4000000000278° пн. ш. 121.700000000028° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Японська імперія |
Російська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Хейхатіро Того | Вільгельм Вітгефт Павло Ухтомський | ||||||
Військові сили | |||||||
4 панцирники 4 панцирні крейсери 8 крейсерів 1 панцирник охорони узбережжя 30 міноносців |
6 панцирників 4 крейсери 8 міноносці | ||||||
Втрати | |||||||
226 вбитих і поранених пошкодження кораблів |
67 вбитих і 101 поранений пошкодження кораблів внаслідок бою інтерновано 1 панцирник 2 крейсери 3 міноносці самозатоплено 1 крейсер 1 міноносець |
Історія
ред.З липня 1904 японська армія розпочала безпосередню облогу Порт-Артура, розміщеного у Китаї. Вони облаштували на навколишніх узгір'ях батареї 120-мм гармат, що отримали можливість прицільно стріляти по гавані, де була стоянка кораблів 1-ї Тихоокеанської ескадри. Командувач ескадри адмірал Вільгельм Вітгефт[1] не бачив можливості перемогти японський флот у відкритому бою, але обстріл гавані загрожував знищенням кораблів без бою. Намісник провінції Далекого Сходу і командувач російськими військами у Маньчжурії, Порт-Артурі Алєксєєв[2] наказав вивести кораблі до Владивостока. Ранком 10 серпня 1904 з порту вийшла ескадра, прохід для якої у мінних полях до 10.30 звільняли тральщики. У порті залишився пошкоджений міною крейсер «Баян»[3]. У відкритому морі кораблі вишикувались у кільватерну колону:
- панцирники" флагман «Цесаревич»[4], «Ретвизан»[5], «Победа»[6], «Пересвет»[7], «Севастополь», «Полтава»;
- крейсери під командуванням адмірала Н. Рейценштейна[8]:флагмана «Аскольд»[9], «Паллада»[10], «Диана», «Новик»;
- есмінці
- 1 група під командуванням начальника 1 загону міноносців капітана 2-го рангу Є. Єлісєєва — «Выносливый»[11], «Властный»[12], «Грозовой»[13], «Бойкий»[14]
- 2 група під командуванням командира міноносця лейтенанта А. С. Максимова — «Бесшумный»[15], «Бесстрашный»[16], «Беспощадный»[17], «Бурный»[18].
- завершував стрій шпитальний корабель «Монголия»[19].
Згодом міноносці вийшли на траверзу флагманського панцирника — 4 з правруч і 3 ліворуч.
Порт Артур блокувало п'ять угрупувань японських кораблів:
- 1 дивізіон адмірала Х. Того — панцирники «Мікаса», «Асахі»[20], «Фудзі»[21], «Шікішіма»[22], панцирні крейсери «Касуга»[23], «Нісшін»[24];
- 3 дивізіон контр-адмірала Ш. Дева[25] — панцирний крейсер «Якумо»[26], крейсери «Касагі»[27], «Такасаго»[28], «Чітосе»[29];
- 5 дивізіон контр-адмірала Х. Ямада — панцирник «Чін-Ієн»[30], крейсери «Хасідате»[31], «Мацусіма»;
- 6 дивізіон контр-адмірала М. Того — панцирний крейсер «Асама»[32], крейсери «Акасі»[33], «Сума»[34], «Акіцусіма»[35], «Ікуцусіма»[36]
- 18 есмінців, 30 міноносців
Бій
ред.Російська ескадра мала на меті пройти без втрат шлях до Владивостока, прямуючи на південний-схід. Незабаром після її виходу адмірал Того отримав інформацію про напрямок її руху і спрямував на її перехоплення з північного сходу 1 дивізіон, який повинен був перетяти її курс. Він мав намір зупинити ескадру біля півострову Шаньдун. З півдня висунувся 3 дивізіон швидкохідних крейсерів, а з півночі 5 дивізіон з повільних але потужних старих панцирників і 6 дивізіон з легких крейсерів.
О 12.15 японці першими відкрили вогонь з відстані 14 км. Російська колона змінила курс, що дозволило їй розійтись з японцями на зустрічних курсах на відстані 8,3-9,3 км. О 13.00 японці перенесли вогонь по крейсерах, які повернули вліво, утворивши другу кільватерну колону. Обстріл припинився о 14.30 і Першій ескадрі вдалось відірватись від переслідування, прямуючи до Корейської протоки. Декілька кораблів отримало легкі пошкодження, а Того розвернув свої кораблі, розпочавши переслідування. О 16.30 йому вдалось наздогнати 1-шу Тихоокеанську ескадру і відкрити вогонь на відстані 8-10 км, ведучи кораблі кільватерною колоною по її правому борту. Японці йшли у наступному порядку — «Мікаса», «Асахі», «Фудзі», «Шікішіма», «Касуга», «Нісшін», «Якумо». Російські крейсери і міноносці перейшли ліворуч від панцирників, уникаючи обстрілу. Японці переважно вели вогонь по «Цесаревичу», в меншій степені по «Ретвизану», «Пересвету». Російські кораблі сконцентрували вогонь на «Мікасі». Вільгельм Вітгефт вже бачив можливість відірватись від японців у сутінках, що насувались. О 17.00 влучний постріл вирішив хід бою. 305-мм набій влучив у командирську рубку «Цесаревича», де загинули адмірал Вітгефт з офіцерами штабу. Командування прийняв капітан 1 рангу М. Іванов, який не повідомив ескадру про загибель командуючого. Через 12 хвилин інший набій попав у мостик управління, від чого загинули всі офіцери і моряки на мостику, була пошкоджена система керування стерном. Флагман втратив керування і різко змінив курс вліво. Кораблі строю сприйняли це за намір ухилитись від обстрілу і почали змінювати курс за ним. «Цесаревич» увійшов у циркуляції, перетнувши стрій ескадри. Коли контр-адмірал П. Ухтомський[37] на «Пересвет» отримав з нього сигнал перейняти командування, стрій кораблів був порушений. Через пошкодження стеньги мачти було ускладнено передавання флагових сигналів і він не подав сигналу про прийняття командування. У цей час «Ретвизан» розвернувся в сторону японського строю. Патріотичні газети потім писали, що його командир капітан 1 рангу Е. Щенснович[38] мав намір протаранити один з японських панцирників. Більш вірогідною є версія, що він мав намір пройти через стрій японських кораблів. Але капітан був поранений і «Ретвизан» розвернувся і повним ходом пішов на Порт-Артур. На 18.00 стрій японців повернув наліво, перегороджуючи шлях на Корейську протоку. Російські крейсери розвернулись разом з пнцирниками, але о 18.50 контр-адмірал Н. Рейценштейн вирішив самостійно прорватись крізь японський стрій, піднявши сигнал «Усім крейсерам прямувати за мною». Його крейсер «Аскольд» розвинув максимальну швидкість, а за ним пішов «Новик». Обидва крейсери прорвались, отримавши пошкодження. Два інші крейсери повернулись до Порт-Артура.
З настанням темряви частина кораблів взяла курс на Порт-Артур, частина вирішила скористатись темрявою і прорватись на південь. Адмірал Того не став переслідувати російські кораблі, побоюючись випадкових пошкоджень у темряві у можливому потенційому ближньому бої та торпедних атак. На цьому завершилась битва, в ході якої жоден корабель не затонув.
Після бою
ред.У «Цесаревича» до вечора відновили керування стерном і він дійшов до німецької бази Ціндао в Китаї, куди самостійно прийшли есмінець «Бесшумный», міноносці «Бесстрашный» з «Беспощадным». Від них відстав «Бурный», який вночі сів на мілину біля мису Шаньдун. Його підірвав екіпаж, який по суходолу добрався до Порту-Едварда — британської колонії Вейхай[39]. Крейсер «Диана» добрався аж до Сайгону. Через пошкодження «Аскольд» увійшов до порту Шанхай. Усі ці кораблі були інтерновані і стали єдиними кораблями Російської імперії, що пережили війну. Капітан «Новика» поповнив запас вугілля у Ціндао і вирішив йти до Владивостока. Він обійшов з сходу Японські острови і у протоці Лаперуза 20 серпня був перехоплений крейсерами «Цусіма», «Читосе». Пошкоджений «Новик» увійшов до порту Корсаков, де екіпаж його затопив. З кораблів, що повернулись до Порт-Артура, були зняті гармати, боєкомплекти і передані сухопутним військам. Кораблі були затоплені у січні 1905 напередодні капітуляції бази. Згодом були підняті японцями. Для підтримки прориву ескадри з Владивостока вийшов загін крейсерів, який зустрівся з японськими крейсерами 14 серпня у битві біля Ульсану.
У японців найбільших пошкоджень зазнав «Мікаса», на якому загинуло 32 моряки. Пошкодження отримали «Асахі», «Якумо», «Кассуга». Одночасно завдяки кращій підготовці артилеристів, британським далекомірам японські панцирники 130 разів попали в ціль, а російські 32. Після бою перша Тихоокеанська ескадра фактично втратила боєздатність.
Результати бою
ред.Назва | Кількість попадань | Втрати екіпажу |
---|---|---|
«Цесаревич» | 13×305-мм • 2×203-мм | 12 загинуло, 47 поранено |
«Победа» | 11 великого калібру | 4 загинуло, 29 поранено |
«Пересвет» | 39 різного калібру | 13 загинуло, 69 поранено |
«Полтава» | 12-14 × 203-305-мм | 12 загинуло, 43 поранено |
«Ретвизан» | 18 × 203-305-мм | 6 загинуло, 42 поранено |
«Севастополь» | декілька попадань великого калібру | 1 загинув, 62 поранено |
«Мікасса» | 20 попадань великого калібру кормова вежа 305-мм пошкоджена |
125 вбито і поранено |
«Асахі» | 1×305 мм нижче ватерлінії кормові 305-мм вежі виведені з ладу |
2 поранено |
«Шікішіма» | 1×305-мм | |
«Якумо» | 1×305-мм |
Джерела
ред.- Robert A. Burt: Japanese Battleships. 1897—1945. Arms and Armour Press, New York NY 1989, ISBN 0-85368-758-7 (англ.)
- Robert Forczyk: Russian Battleship vs Japanese Battleship. Yellow Sea 1904–05 (= Duel 15). Osprey, Oxford 2009, ISBN 978-1-84603-330-8 (англ.)
- Сорокин А. И. Оборона Порт-Артура. 3 изд., М.: Воениздат, 1954 (рос.)
- Балакин С. А. Морские сражения Русско-японской войны 1904—1905 (рос.)
Посилання
ред.- The Battle of the Yellow Sea [Архівовано 28 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Русско-японская война 1904—1905 гг. Бой в Желтом море 28 июля 1904 г. [Архівовано 13 грудня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Желтое море [Архівовано 15 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Battle Damage: Russian Battleship Tsesarevich, 1904 [Архівовано 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки
ред.- ↑ Витгефт, Вильгельм Карлович (рос.)
- ↑ Алексеев, Евгений Иванович (рос.)
- ↑ Баян (крейсер, 1900) (рос.)[ru]
- ↑ Цесаревич (броненосец) (рос.)
- ↑ Ретвизан (броненосец) (рос.)[ru]
- ↑ Победа (броненосец) (рос.)[ru]
- ↑ Пересвет (броненосец) (рос.)[ru]
- ↑ Рейценштейн, Николай Карлович (рос.)[ru]
- ↑ Аскольд (бронепалубный крейсер) (рос.)[ru]
- ↑ Паллада (бронепалубный крейсер) (рос.)[ru]
- ↑ Выносливый (миноносец) (рос.)[ru]
- ↑ Властный (миноносец) (рос.)[ru]
- ↑ Грозовой (миноносец) (рос.)[ru]
- ↑ Бойкий (миноносец) (рос.)[ru]
- ↑ Бесшумный (миноносец) (рос.)[ru]
- ↑ Бесстрашный (миноносец) (рос.)[ru]
- ↑ Беспощадный (миноносец) (рос.)[ru]
- ↑ Бурный (миноносец) (рос.)[ru]
- ↑ Монголия (госпитальное судно) (рос.)[ru]
- ↑ 朝日 (戦艦) (Асахі) (яп.)
- ↑ 富士 (戦艦) (Фудзі) (яп.)
- ↑ 敷島號戰艦 (Шікішіма) (яп.)
- ↑ 春日 (装甲巡洋艦) (Касуга) (яп.)
- ↑ 日進 (装甲巡洋艦) (Нісшін) (яп.)
- ↑ 出羽重遠 (Ш. Дева) (яп.)
- ↑ 八雲 (装甲巡洋艦) (Якумо) (яп.)
- ↑ 笠置 (防護巡洋艦) (Касагі) (яп.)
- ↑ 高砂 (防護巡洋艦) (Такасаго) (яп.)
- ↑ 千歳 (防護巡洋艦) (Чітосе) (яп.)
- ↑ 鎮遠 (戦艦) (Чін-Ієн) (яп.)
- ↑ 橋立 (防護巡洋艦) (Хасідате) (яп.)
- ↑ 浅間 (装甲巡洋艦) (Асама) (яп.)
- ↑ 明石 (防護巡洋艦) (Акасі) (яп.)
- ↑ 須磨 (防護巡洋艦) (Сума) (яп.)
- ↑ 秋津洲 (防護巡洋艦) (Акіцусіма) (яп.)
- ↑ 厳島 (防護巡洋艦) (Ікуцусіма) (яп.)
- ↑ Ухтомский, Павел Петрович (рос.)[ru]
- ↑ Щенснович, Эдуард Николаевич (рос.)[ru]
- ↑ Британский Вэйхай (рос.)[ru]