Битва на Віслі (1341)

Битва на Віслі — битва, що відбулась у січні 1341 року між військами Польського королівства та Галицького князівства, яке підтримували татари.

7 квітня 1340 р. галицько-волинський князь Юрій ІІ Болеслав Тройденович був отруєний місцевими боярами й помер, не залишивши потомства. Польський король, Казимир Великий висунув претензії на спадщину Юрія ІІ, котрий як і Казимир належав до княжої династії П'ястів. Король діяв швидко і вже через дев'ять днів після смерті Юрія Тройденовича розпочав похід на Русь. Галицькі бояри, які виступали проти польських претензій, звернулись за допомогою до Золотої Орди, васалом якої було Галицько-Волинське князівство. У 1340 р. Казимір здійснив два походи на Русі.

Другий набіг зустрів запеклий опір з боку місцевого населення. Разом з татарською підмогою руське військо на чолі з лідером боярської опозиції Дмитром Детьком вторглося в польські землі. В січні 1341 року на річці Вісла відбулась битва проти польського короля Казимира. Польське рицарство не дозволило своїм противникам перетнути річку, але тим не менше під час боїв, за словами Яна з Чарнкува, татарською стрілою був вбитий сандомирський воєвода Миколай Челей. Не зумівши переправитись на лівий берег Вісли, русько-татарські сили відступили до Любліна, та пограбували його околиці.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Грушевський М. Історія України-Руси. Том IV. Розділ I. С. 25.
  • Wyrozumski J., Kazimierz Wielki wyd. Ossolineum 1986, s. 82-86.
  • Jasienica P., Polska Piastów wyd. PIW 1988, s. 222-223.