Відкрити головне меню

Битва за Рабаул, також відома як Операція R, - військові дії, що відбувалися на острові Нова Британія в січні і лютому 1942 року в Тихому океані під час Другої світової війни. Це була стратегічна поразка військ Союзників від японської армії. Після захоплення порту Рабаул, японці перетворили його на велику морську базу для подальшого захоплення Нової Гвінеї та Австралії. Військові дії на сусідньому острові Нова Ірландія також розглядаються як частина цієї битви. Рабаул був важливою стратегічною базою через його близькість до японської території Каролінських островів, де була розташована велика японська військово-морська база на островах Чуук.

Битва за Рабаул
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
Awm P02395.012.jpg
Кінець січня 1942 року. Австралійські солдати (праворуч у центрі) відступають з Рабаулу перетинаючи річку в горах на східній стороні півострова Газель. Фотограф: сержант Роббінс.
Дата: 23 січнялютий 1942 року
Місце: Рабаул, Нова Британія
Результат: Перемога японської армії
Сторони
Flag of Australia.svg Австралія Flag of Japan (bordered).svg Японська імперія
Командувачі
Flag of Australia.svg Джон Скенлон Японія Шигейосі Іноуе
Японія Томітаро Хорії
Військові сили
1 400 військовослужбовців (Нова Британія)
130 військовослужбовців (Нова Ірландія)
5 000 військовослужбовців (Нова Британія)
3 000 - 4 000 військовослужбовців (Нова Ірландія)
Втрати
6 членів екіпажів літаків загинуло, 5 поранено[1]
28 військовослужбовців загинуло[2]
близько 1 000 захоплено в полон[3]
16 вбито, 49 поранені[4][5]

Зміст

ПередумовиРедагувати

Невеликий гарнізон Рабаулу складався з 1 400 військовослужбовців під командуванням підполковника Джона Скенлона. Цей гарнізон складався з 716 солдатів австралійської армії з 2/22 батальйону, перекинутого сюди в березні 1941 року через побоювання війни з Японською імперією. Сюди також входив персонал з місцевого підрозділу міліції, новогвінейські волонтери, батарея берегової оборони, зенітна батарея, протитанкова батарея і санітарний підрозділ 2/10[6] Також невелика група із 130-и військовослужбовців була направлена на острів Нова Ірландія.[7]

Головним завданням гарнізону був захист аеродрому Королівських астралійських ВПС (RAAF) Вунаканау поблизу Рабаула, а також бази гідролітаків в гавані Сімпсон, які були важливим елементом для спостереження за переміщеннями японців в даному регіоні. Контингент RAAF під командуванням Джона Лерева не мав наступального потенціалу і складався з 10-ти легко озброєних CAC Wirraway і чотирьох легких бомбардувальників Lockheed Hudson з 24-ї ескадрильї.[8]

Для японців Рабаул був важливим через його близкість до Каролінських островів, де була розташована велика база японського імператорського військово-морського флоту на Труці. Захоплення Нової Британії дозволило б японцям отримати аеродроми та порт з глибоководною гаванню для забезпечення захисту бази на Труці, а також для можливості порушення ліній постачання між США та Австралією.[9] Після захоплення Гуаму генерал-майору Томітаро Хорії було поставлене завдання захопити Кавіенг та Рабаул в рамках «операції R».[10] В бригаду, яка була створена на базі 55 дивізії увійшли: 144-й піхотний полк, три піхотні батальйони, артилерійська батарея, підрозділ постачання боєприпасів, а також декілька взводів з 55-го кавалерійського полку, батальйон з 55-го артилерійського гірського полку та підрозділ з 55 інженерного полку.[11] 14 січня була сформована ударна група, що складалася з двох авіаносців — Кага і Акаґі, семи крейсерів, 14 есмінців і багатьох допоміжних суден під командуванням віце-адмірала Шигейосі Іноуе.[12]

БитваРедагувати

Починаючи з 4 січня 1942 року Рабаул постійно піддавався атакам японської палубної авіації. 20 січня більше 100 японських літаків здійснили декілька атак. Вісім літаків Wirraway були знищені на землі, три в повітрі, два здійснили аварійну посадку, інші літаки були пошкоджені. Шість членів екіпажів австалійських ВПС були вбиті і п'ятеро поранені. Один з атакуючих японських бомбардувальників був збитий зенітним вогнем.[13][12] В результаті японських повітряних атак австралійська берегова артилерія була виведена з ладу, а піхота виведена з Рабаула. Наступного дня літак Catalina виявив японський флот поблизу Кавіенгу[14] і його екіпаж встиг передати повідомлення перш ніж його збили.

Австралійські сухопутні підрозділи зайняли позиції вздовж західного берега затоки Бланч, де вони приготувалися до висадки японців.[6][15] Залишки ВПС, що складалися з двох літаків Wirraways та одного Hudson були переведені в Лае. Після того як літаки з пораненими відлетіли, австралійці знищили аеродром.[16] Бомбардування Рабаула продовжувалося до 22 січня. Вранці 22 січня японські війська чисельністю приблизно 3 000 - 4 000 військових висадилися недалеко від Нової Ірландії та дісталися берегу по воді. Австралійські військові підрозділи були розкидані по всьому острову, тому японці захопили головне місто Кавіенг без опору; після бойвих дій навколо аеродрому австралійці відступили до річки Сук.[7] Вночі японський флот підійшов до Рабаула і на світанку 23 січня увійшов в гавань Сімпсон та здійснив висадку на острів Нова Британія близько 5 000 військовослужбовців, головним чином з 144-го піхотного полку, яким командував полковник Масао Кусуносі.[6][12]

Відбулася серія невеликих сутичок недалеко від пляжів по всій затоці Сімпсом між астралійськими і японськими військами.[17] 3-й батальйон 144-го піхотного полку під командуванням підполковника Кувада Ісіро був затриманий австралійськими підрозділами, але інші батальйони почали рухатися вглиб острова.[12] Протягом декількох годин аеродром Лакунаї був захоплений японськими військами.[18] Австралійські підрозділи розділилися на невеликі групи та почали відступати через джунглі, рухаючись вздовж північного та південного узбережжя.[19] Під час боїв 23 січня австралійці втратили вбитими двох офіцерів і 26 солдатів.[2]

План евакуації мали лише австарійські ВПС. Австралійські солдати знаходилися в джунглях Нової Британії декілька тижнів.[20] Вони були виснажені. Листівки, скинуті з японських літаків закликали австралійських солдатів здаватися.[12][21] В результаті, більше 1000 австралійських солдатів здалися або потрапили в полон протягом кількох наступних тижнів після висадки японців на південному узбережжі Нової Англії, 9 лютого, яка відрізала австралійцям шляхи відступу.[12]

Після битвиРедагувати

Деякими офіцерами Новогвінейської адміністрації були організовані неофіційні рятувальні місії до Нової Британії, і в період з березня по травень 1942 року було евакуйовано по морю близько 450 осіб, військовослужбовців і цивільних, до Нової Гвінеї.[12] Японці швидко відремонтували аеродром в Рабаулі, який став їх найбільною військовою базою в Новій Гвінеї та головним опорним пунктом в даному регіоні. В березні 1942 року австралійці здійснили масштабне бомбардування японської бази в Рабаулі.[12] Невелика кількість австралійських військовослужбовців залишилися на Новій Британії і Новій Ірландії та співпрацюючи з місцевим населенням проводили партизанські операції проти японців, а також надавали інформацію про рух японських сил.

Більше 1000 австралійських солдатів потрапили в полон, з них близько 160 були розстріляні до 4 лютого 1942 року в чотирьох окремих інцидентах.[22] Шестеро осіб вижило після цих розстрілів і пізніше розповіли про те що трапилося на суді.

ПриміткиРедагувати

  1. Wigmore, 1957, ст. 399
  2. а б Wigmore, 1957. ст. 410
  3. Keogh, 1965, ст. 108
  4. Bullard, 2007, ст. 26
  5. Wigmore, 1957, ст. 412
  6. а б в 2/22nd Battalion. Second World War, 1939–1945 рр. Australian War Memorial. Процитовано 20 квітня 2013. 
  7. а б 1st Independent Company. Second World War, 1939–1945 рр. Australian War Memorial. Процитовано 20 квітня 2013. 
  8. Wigmore, 1957, ст. 397
  9. Brooks, 2013, ст. 22
  10. Gamble, 2010, ст. 26
  11. Bullard, 2007, ст. 5
  12. а б в г д е ж и Moremon, John (2003). 1942». Campaign history. Australian War Memorial. Archived from the original on 31 August 2008. Процитовано 2 листопада 2006.
  13. Wigmore, 1957, ст. 398–399
  14. Wigmore, 1957, ст. 399
  15. Wigmore, 1957, ст. 401
  16. Wigmore, 1957, ст. 399–400
  17. Gamble, 2006, ст. 95–104
  18. Brooks, 2013, ст. 22
  19. Wigmore, 1957, ст. 408
  20. Wilson, 2005, ст. 117–118
  21. Queensland Ex-POW Reparation Committee, 1990, ст. 70
  22. Wigmore, 1957, ст. 410

ПосиланняРедагувати

  • Aerts, Theo (1994). The Martyrs of Papua New Guinea: 333 Missionary Lives Lost During World War II. Port Moresby: University of Papua New Guinea Press. ISBN 978-9-9808405-3-0. 
  • Brooks, Brenton (December 2013). The Carnival of Blood in Australian Mandated Territory. Sabretache (Military Historical Society of Australia). Volume LIV (Number 4): 20–31. ISSN 0048-8933. 
  • Bullard, Steven (translator) (2007). Japanese Army Operations in the South Pacific Area New Britain and Papua Campaigns, 1942–43 (PDF). Canberra: Australian War Memorial. ISBN 978-0-9751904-8-7. 
  • Gamble, Bruce (2006). Darkest Hour: The True Story of Lark Force at Rabaul—Australia's Worst Military Disaster of World War II. St. Paul, Minnesota: Zenith Press. ISBN 0-7603-2349-6. 
  • Gamble, Bruce (2010). Fortress Rabaul: The Battle for the Southwest Pacific, January 1942 – April 1943. Minneapolis, Minnesota: Zenith Imprint. ISBN 978-1-6106007-1-2. 
  • Keogh, Eustace (1965). South West Pacific 1941–45. Melbourne: Grayflower Publications. OCLC 7185705. 
  • Larrabee, Eric (1987). Commander in Chief: Franklin Delano Roosevelt, His Lieutenants, and their War. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-455-7. 
  • Long, Gavin (1963). Chapter 10: Operations on New Britain (PDF). The Final Campaigns. Australia in the War of 1939–1945 VII (вид. 1st). Canberra: Australian War Memorial. с. 241–270. OCLC 1297619. Процитовано 12 January 2013. 
  • Queensland Ex-POW Reparation Committee (1990). Nippon Very Sorry, Many Men Must Die: Submission to the United Nations Commission of Human Rights (ECOSOC Resolution 1503). Brisbane, Queensland: Boolarong. ISBN 9780864391124. 
  • Wigmore, Lionel (1957). Chapter 18: Rabaul and the Forward Observation Line (PDF). The Japanese Thrust. Australia in the War of 1939–1945 IV (вид. 1st). Canberra: Australian War Memorial. с. 392–441. OCLC 3134219. Процитовано 2 листопада 2006. 
  • Wilson, David (2005). The Brotherhood of Airmen. Crows Nest, New South Wales: Allen & Unwin. ISBN 1-74114-333-0. 
  • Japanese Operations in the Southwest Pacific Area, Volume II – Part I. Reports of General MacArthur. United States Army Center of Military History. 1994 [1950]. Процитовано 8 грудня 2006.