Відкрити головне меню

Битва за Пусан (кор. 釜山鎭戰鬪, 부산진전투[4], яп. 釜山鎮の戦い, ふざんちんのたたかい) — бій, що відбувся 25 травня 1592 року між японськими і корейськими військами за корейське місто Пусан на початку Японсько-корейської війни. Закінчився перемогою японців.

Битва за Пусан
Японсько-корейська війна
Осада Пусана (1592).png
Оборона Пусану (корейська картина, 1760)
Дата: 25 травня 1592[1]
Місце: Пусан, провінція Кьонсан, Корея
Результат: Перемога Японії
Сторони
Командувачі
Со Йосітосі Чон Баль
Військові сили
5 000 вояків[2] невідомо
Втрати
невідомо 8500 загинуло[3]
200 потрапило в полон[3]

ПередумовиРедагувати

23 травня 1592 року, опівдні, авангард японських завойовників прибув на 400 легких човнах з Цусіми до Пусанської затоки. Це була 1-а японська експедиційна армія числом 18 700 вояків. Основу війська становили загони командира армії Конісі Юкінаґи (7000 вояків). Крім цього в складі війська перебували підрозділи Со Йосітосі (5000 вояків), Мацури Сіґенобу (3000 вояків), Аріми Харунобу (2000 вояків), Омури Йосіакі (1000 вояків) та Ґото Суміхару (700 вояків). Більшість особового складу складали піхотинці-християни з регіону Кюсю, озброєні аркебузами[5]. Армія не десантувалася, а чекала у порту. Японці сподівалися, що корейці пропустять їх без бою до китайського кордону, оскільки головною метою походу було завоювання Китаю, а Кореї[6].

Тим часом, корейська сторона помітила наближення ворога ще зранку. Командир Пусанського гарнізону 60-річний Чон Баль підняв тривогу, зачинив усі ворота фортеці й віддав наказ готуватися до оборони. Він розіслав гінців у сусідні форти, повідомляючи про японців. Корейський лівий і правий флоти провінції Кьонсан під командуванням Пак Хона й Вон Гюна не наважувалися атакувати японські сили на морі, хоча й мали чисельну й технічну перевагу. Це була перша велика помилка корейців у війні[7].

О 19:30 японський командувач Со Йосітосі у супроводі буддистського ченця Ґенсо, передав захисникам Пусану листа, в якому вимагав пропустити японську армію без бою до Китаю. Корейці відповіли мовчанням, що було розцінене як відмова. 24 травня, о 4:00, японська експедиційна армія почала висаджуватися на берег[8].

ПеребігРедагувати

З метою подолати лінію оборони противника і закріпитися на південному узбережжі Корейського півострова японці розділили свої сили. Було вирішено провести одночасні удари по декількох корейських укріпленнях: Пусану, фортеці Таде[9] в гирлі річки Нактон і порту Сопьон[10]. Атаку першого пункту взяв на себе Со Йосітосі, зять Конісі Юкінаґи[11].

Ввечорі, 24 травня 1592 року, японські війська підступили до Пусану. Со Йосітосі востаннє звернувся до корейського командира Чон Баля з вимогою здатися, обіцяючи не завдавати шкоди корейцям. Чон Баль відповів відмовою, пояснивши що має накази корейського правителя спинити натиск японських завойовників[12].

25 травня, рано-вранці, японці пішли на приступ Пусану. Корейський гарнізон оборонявся допоки не вичерпалися стріли. Коли вогонь японських аркебуз зніс усіх захисників на стінах, завойовники увірвалися в Пусан. За описом тогочасного учасника штурму, японського вояка Йосіно Дзінґодзаемона, місто було винищено на корню:

« Ми бачили людей, які тікали й намагалися сховатися між будинків; ті, хто не міг сховатися, вибігали до Східної брами, й склавши руки кричали до нас китайською «Мано! Мано!», ймовірно благаючи помилування. Попри це, наші війська рвалися вперед і рубали їх, приносячи криваві жертви богові війни. Голови стинали всім — і чоловікам, і жінкам, і навіть собакам з кішками[13]. »

НаслідкиРедагувати

Бій закінчився близько 9:00. Опір корейців було остаточно подолано. За японськими підрахунками кілкість убитих захисників і мешканців міста склала 8500 осіб[3]. Близько 200 чоловіків та жінок потрапило в полон[3]. Командир Пусанського гарнізону Чон Баль був убитий. Поряд з ним знайшли тіло його 18-річної наложниці Ехян, яка наклала на себе руки[3].

Дізнавшись про падіння Пусану, Пак Хон, командир лівого флоту провінції Кьонсан, замість того, щоби атакувати японську армаду з моря, потопив свій флоти у водах морської бази Кічан. Сто великих кораблів, серед яких було 50 пханоксонів, — одна четверта усього корейського флоту були пущені на дно, аби не дістатися противнику. Сам Пак Хон втік до Сеулу, кинувши напризволяще офіцерів та матросів. Останні також розбіглися, наслідуючи приклад командира[14].

Битва за Пусан засвідчила непідготовленість Кореї до війни. Корейська зброя, обладунки, вишкіл і тактика ведення бою поступалося японським. Корейський флот, який переважав японський за всіма показниками, використаний не був через слабодухість командування. В результаті, Пусан був перетворний на головну базу японських військ в Кореї, зв'язковий пункт між Корейським півостровом і Японією[14].

ПриміткиРедагувати

  1. За східним календарем: 14 число 4 місяця. // Tsuchihashi, Paul Yachita. Japanese Chronological Tables from 601 to 1872 A. D. — Tokyo: Sophia University Press, 1952.
  2. Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — p. 99, 136.
  3. а б в г д Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — p. 138.
  4. Битва за фортецю Пусан.
  5. Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — p. 99.
  6. Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — p. 134 — 135.
  7. Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — p. 134.
  8. Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — p. 136 — 137.
  9. кор. 多大鎮, 다대진, Таде-джін.
  10. кор. 西平浦, 서평포, Сопьон-бо.
  11. Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — p. 137.
  12. Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — p. 137 — 138.
  13. 吉野甚五左衛門覚書 // 続群書類従20下 合戦部 . Цитата за Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — p. 138.
  14. а б Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — p. 138 — 139.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати