Биков Костянтин Михайлович

Костянти́н Миха́йлович Би́ков (2 січня 1886, Чухлома — †13 травня 1959) — російський і радянський фізіолог, академік АН СРСР, член Академії медичних наук СРСР, учень і послідовник І. П. Павлова. Досліджував вплив кори головного мозку на внутрішні органи. Один з організаторів «павловської сесії» 1950 року, яка загальмувала розвиток фізіології та психіатрії в СРСР.

Биков Костянтин Михайлович
рос. Константин Михайлович Быков
Народився 8 січня 1886(1886-01-08)
Чухлома, Костромська губернія Російської імперії
Помер 13 травня 1959(1959-05-13) (73 роки)
Ленінград
Поховання Літераторські мостки
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність фізіолог
Alma mater Казанський університет
Галузь фізіологія
Заклад Казанський університет, Російський державний педагогічний університет імені А. І. Герцена, Інститут фізіології АН СРСР[ru]
Вчене звання академік АН СРСР,
академік МН СРСР
Науковий ступінь доктор медичних наук
Науковий керівник Іван Петрович Павлов
Вчителі Павлов Іван Петрович
Членство Російська академія наук
Академія наук СРСР
Нагороди
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Червоної Зірки Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»
Медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»
Сталінська премія

CMNS: Биков Костянтин Михайлович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народивсяв в місті Чухлома Костромської області. Закінчив Казанський університет (1912).

З 1921 Биков працював у Ленінграді як науковець і викладач; з 1950 — директор Інституту фізіології АН СРСР[ru].

Наукова діяльність Бикова присвячена вивченню функціональних взаємовідношень кори головного мозку та внутрішніх органів, проблемі хімічної передачі нервового збудження, фізіології травлення, експериментальна бальнеологія тощо.

Був депутатом Верховної Ради РРФСР 3-го та 4-го скликань.

Сталінська премія, 1946.

Твори: Избранные произведения, т. 1—3. М., 1953—1958.

Література ред.