Бжостовський Ігор Євгенович
І́гор Євге́нович Бжосто́вський (6 вересня 1993, Язи[уточнити] — 31 серпня 2014, Бердянське) — солдат Збройних сил України, оператор інженерно-саперного батальйону 703-го інженерного полку (Самбір), учасник російсько-української війни. Лицар ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).
| Бжостовський Ігор Євгенович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
6 вересня 1993 Надиби, Старосамбірський район | |
| Смерть |
31 серпня 2014 (20 років) Бердянське | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Alma Mater | Дрогобицький нафтовий технікум | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Інженерні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Народився 6 вересня 1993 року в с. Язи Самбірського району Львівської області. Від середини 2000-х років проживав у с. Надиби Старосамбірського району Львівської області .
Навчання ред.
Закінчив Воютицьку загальноосвітню середню школу І-ІІІ ст. ім. Ігоря Добровольського, Дрогобицький коледж нафти і газу.
Революція Гідності ред.
Був активним учасником Революції гідності. З майдану привіз каску, підписану «Чех» (так він себе називав) і наліпку «Я тут не за гроші!»
Військова служба ред.
У 2014 році підписав контракт і став оператором 703-го інженерного полку, в/ч А3817, м. Самбір.
7 червня 2014 р. склав присягу на вірність Українському Народові.
В липні того ж року відправився у зону проведення АТО.
Загибель ред.
Загинув 31 серпня 2014-го внаслідок підриву автомобіля в районі с. Бердянське (Волноваський район) під Маріуполем на невизначеному вибуховому пристрої, здетонували міни, які військовики перевозили. Також загинули Вадим Суский, Володимир Дорошенко, Андрій Струсь, Роман Малецький, Ігор Шубак, четверо були поранені.
Поховали Ігоря 22 грудня 2014 р. на кладовищі м. Самбір, у братській могилі, разом з Володимиром Дорошенком та Андрієм Струсем.
Нагороди та вшанування ред.
Нагороди ред.
нагороджений орденом «За мужність» III ступеня «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни» (26 лютого 2015, посмертно).
Меморіальні дошки та пам'ятні знаки ред.
- меморіальна дошка на фасаді Дрогобицького коледжу нафти і газу (відкрито 25 червня 2015 р.)..
- меморіальна дошка Ігорю Бжостовському та Івану Попелю на фасаді Воютицької сільської ради (відкрито 9 жовтня 2015 р.).
- пам'ятний знак на місці загибелі Ігоря Бжостовського, Вадима Суского, Володимира Дорошенка, Андрія Струся, Романа Малецького, Ігоря Шубака (відкрито 26 липня 2015 р.).
Див. також ред.
Посилання ред.
- ІГОР БЖОСТОВСЬКИЙ (вебсайт села Надиби)
- ІГОР БЖОСТОВСЬКИЙ (вебсайт Воютицької громади) [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- БЖОСТОВСЬКИЙ ІГОР ЄВГЕНОВИЧ (Книга Пам'яті) [Архівовано 30 липня 2015 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Указ Президента України від 26 лютого 2015 року року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |