Бечаснов Володимир Олександрович
Бечаснов (Бечасний) Володимир Олександрович (1802 — 11 жовтня 1859) — декабрист, член Товариства об'єднаних слов'ян, прапорщик 8 артилерійської бригади.
Біографія ред.
З дворян Рязанської губернії. Батько — Олександр Миколайович Бечаснов, майор, згодом чиновник 8 класу (помер до 1826 року); мати — Надія Іванівна NN, в 1826 році жила в Кременчуці. Виховувався в Рязанському повітовому училищі і губернської гімназії (курсу не закінчив). Син бідного чиновника, насилу отримав можливість навчатися в Кадетському корпусі. Унтер-офіцер — 23 січня 1820 року, випущений прапорщиком і призначений в другу легку роту 8 артилерійської бригади — 30 січня 1821 року . Член Товариства об'єднаних слов'ян з (1823) року. Бечаснов виявився одним з самих радикальних членів Товариства об'єднаних слов'ян і Південного товариства. Він знав про намір ввести республіку з винищенням всієї імператорської родини, був на всіх нарадах слов'ян, клявся приготувати війська до повстання в 1826 році для введення конституції. Входив до числа членів Товариства об'єднаних слов'ян , які були призначені для замаху на Олександра I.
Наказ про арешт — 20 січня 1826 року, заарештований — 24 січня, доставлений з Житомира до Петербурга на головну гауптвахту — 3 лютого 1826 року, переведений 4 лютого 1826 року в Петропавловську фортецю. Засуджений за I розряду і по конфірмації 10 липня 1826 року засуджений до каторжних робіт довічно, термін скорочений до 20 років — 22 серпня 1826 року. Відправлений у Свартгольмскую фортецю — 25 липня 1826 року, відправлений до Сибіру — 17 червня 1827 року, доставлений до Читинського острогу - 15 серпня 1827 року, прибув до Петровський завод у вересні 1830 року, термін каторги скорочений до 15 років - 8 листопада 1832 року і до 13 років — 14 грудня 1835 року. Серед в'язнів Читинського острогу і Петровського заводу був одним з самих нужденних. З 1827 року по 1833 рік родичи надіслали Бечаснову всього 50 рублів 28 копійок. [1]Порятунком для нього була господарська артіль, заснована декабристами ще в Читинському острозі. Після закінчення терміну покарання указом від 10 липня 1839 року звернений на поселення в с. Смоленщина Жілкінскої волості Іркутської губернії, прибув туди — 16 серпня 1839 року. Після амністії 26 серпня 1856 року залишився в Сибіру, жив і помер в Іркутську, похований у Знам'янському монастирі.
Дружина (з 1846 року) — сибірська селянка Ганна Пахомівна Кичигіна (померла у 1900 році).
Примітки ред.
- ↑ Зильберштейн И.С.. Художник-декабрист Николай Бестужев. — М., «Изобратильное искусство», 1988, с.330
Джерела ред.
- Усенко П.Г. Бечаснов (Бечасний) Володимир Олександрович [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 247. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика Нечкиной М.В. - М.,"Наука", 1988, с.23 (рос.)
- Зильберштейн И.С.. Художник-декабрист Николай Бестужев. — М., «Изобратильное искусство», 1988, с. 330 -334 (рос.)
- Н.И. Савичев. Первые благовестители свободы. - Киев, Издательство политической литературы Украины, 1990, с.175 - 200 (рос.)