Бетті Форд
Елізабет Енн «Бетті» Блумер Форд (англ. Elizabeth Anne «Betty» Bloomer Ford; нар. 8 квітня 1918 — пом. 8 липня 2011) — перша леді США з 9 серпня 1974 по 20 січня 1977, дружина президента США Джеральда Форда. Феміністка, танцюристка, автобіографка. Внесена до Національної зали слави жінок.
| Елізабет Форд | |
|---|---|
| англ. Betty Ford | |
.jpg) | |
| Перша леді США | |
| 9 серпня 1974 — 20 січня 1977 | |
| Попередник | Пет Ніксон |
| Наступник | Розалін Картер |
| Народився | 8 квітня 1918[1][2][…] Чикаго, Іллінойс, США |
| Помер | 8 липня 2011[4][1][…] (93 роки) Ранчо-Мірідж, Ріверсайд, Каліфорнія, США |
| Похований | Мічиган |
| Відомий як | танцюристка, письменниця, автобіограф, модель, активістка за права жінок, політична діячка |
| Країна | США |
| Alma mater | Беннінгтонський коледж і Innovation Central High Schoold |
| Політична партія | Республіканська партія США |
| У шлюбі з | Джеральд Форд |
| Діти | Michael Gerald Fordd[3], John Gardner Fordd[3], Стівен Фордd[3] і Susan Fordd[3] |
| Нагороди | |
| Підпис | [[Зображення:|128px]] |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Ранні роки
ред.Народилась у 1918 році у Чикаго третьою дитиною та єдиною дочкою в родині[5]. Дитинство провела переважно в Гранд-Репідз, Мічиган, де закінчила центральну середню школу. Після чорного четверга 1929 року Елізабет зайнялась моделюванням одягу, а також почала навчати інших дітей танцювати вальс, фокстрот та велике яблуко. Сама вона навчалася в танцювальній студії Калли Тревіс (завершила в 1935 році). Коли Елізабет було 16 років, через отруєння чадним газом під час роботи у гаражі загинув її батько.
Кар'єра
ред.Після завершення школи Елізабет збиралася продовжити навчання танцям у Нью-Йорку, проте її мати виступила проти. Замість цього Блумер два роки в літній період відвідувала Беннінгтонську школу танцю в штаті Вермонт, де вчилася під керівництвом Марти Грем. Заробляла на навчання, паралельно працюючи моделлю в фірмі Джона Роберта Пауерса. Скоро Елізабет вступила в допоміжну танцювальну групу Марти Грем і почала виступати в Карнегі-холі. Мати не схвалювала кар"єрного шляху дочки і вимагала повернутися на батьківщину, проте компроміс був досягнутий.
У 1941 році Блумер повернулася в Мічиган, де почала працювати координаторкою з моди в місцевому універмазі. Також вона організувала власну танцювальну групу та зайнялася викладанням танцювального мистецтва, в тому числі навчаючи і дітей з інвалідністю.
Шлюб та родина
ред.У 1942 році одружилася з Вільямом Вореном, продавця меблів, якого знала з 12 років[6]. У пари не було дітей. У 1947 році шлюб був розірваний. Наступним її обранцем став юрист та учасник Другої світової війни Джеральд Форд. Шлюб був укладений 15 жовтня 1948 року в Гранд-Репідз. У шлюбі народилось четверо дітей: Майкл Джеральд (нар. 1950), Джон Гарднер (нар. 1952), Стівен Мейгс (нар. 1956) та Сьюзен Елізабет (нар. 1957). Коли у 1974 році після Вотергейтського скандалу пішов у відставку президент США Річард Ніксон, Джеральд Форд, що на той час займав посаду віце-президента, вступив на посаду глави держави.
Елізабет та Джеральд були однією з найбільш відкритих сімейних пар Білого дому і не соромилися відкрито демонструвати взаємну любов.
Соціальна діяльність
ред.В 1978 році Елізабет Форд опублікувала автобіографію «The Times of My Life». В 1982 заснувала Центр Бетті Форд — організацію з боротьби з алкоголізмом та наркотичною залежністю, котрими сама страждала протягом двох останніх десятиліть. В 1987 Форд була увіковічена в Мічиганському залі слави жінок. В 1991 нагороджена Президентською медаллю Свободи, а в 1999 — Золотою медаллю Конгресу.
Смерть
ред.Елізабет Форд померла 8 липня 2011 року у віці 93 років у каліфорнійському місті Ранчо-Міраж від ускладнень після інсульту[7].
Примітки
ред.- ↑ а б Caroli B. B. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
- ↑ http://abcnews.go.com/Politics/lady-betty-ford-dead-93/story?id=3348308
- ↑ Betty Ford: The Real Deal [Архівовано 2012-05-20 у Wayback Machine.] (англ.). 29 квітня 2012.
- ↑ Former first lady Betty Ford dies at 93[недоступне посилання]
- ↑ Betty Ford: Michigan Women's Hall of Fame (англ.). Архівовано 29 квітня 2012.
Посилання
ред.- Біографія [Архівовано 25 квітня 2012 у WebCite] в National First Ladies' Library (англ.)