Берем'яни (Чортківський район)
Берем'я́ни — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Адміністративний центр колишньої сільради. До села приєднано хутори Млинки (нині незаселений) та Говда.
| село Берем'яни | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Бучацька міська громада |
| Облікова картка | Беремяни |
| Основні дані | |
| Засноване | 1421 |
| Населення | 700 (2007) |
| Поштовий індекс | 48464 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°53′13″ пн. ш. 25°26′50″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
344 м |
| Водойми | річки Дністер, Провал |
| Найближча залізнична станція | Пишківці |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
| Староста | Баранюк Оксана Ярославівна |
| Карта | |
  Берем'яни | |
 Берем'яни | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Село розташоване біля місця впадіння Стрипи в Дністер на скелястій геологічній платформі, південний схил якої утворює Червону гору. Поряд є гори Говда та Говдина.
Історія ред.
На території Берем'ян розкопані поховання доби міді, бронзи та 5 курганів скіфських часів.
Знайдено срібну монету імператора Адріана[1]
Перша писемна згадка про село датується XV століттям. Ще одна згадка про село — документ, «виставлений» Юрієм Гедигольдом у Червоногороді 19 травня 1421 року, де свідком записаний Тишна з Берем'ян.[2].
Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1563-64 років власником села був шляхтич Мацей Влодек, у селі була православна церква.[3]
1 квітня 1928 р. вилучено гміну (громаду) Берем'яни з Заліщицького повіту та включено до Бучацького повіту[4].
1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи Берем'яни включено до новоствореної у Бучацькому повіті об'єднаної сільської гміни Язловець II[5].
У 1939 році в селі проживало 1680 мешканців (1270 українців-грекокатоликів, 300 українців-латинників, 60 поляків і 50 євреїв)[6].
До 1939 року діяли українські товариства «Просвіта», «Сокіл» (з 1933 року місцеве «гніздо» товариства «Сокіл-Батько»), кооператива «Зоря».
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[7].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[8].
Пам'ятки ред.
Історії ред.
- пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни, споруджений 1976 (охоронний номер 275)
- українсько-польське кладовище з гробівцем дідичів — баронів Гейделів XIX ст. (охоронний номер 3137)
Археології ред.
- поселення Берем'яни III, черняхівська культура, III–IV ст. н. е. (охоронний номер 2087)
- поселення Берем'яни V, трипільська культура, IV–III ст. н. е. (охоронний номер 287)
- стоянка Берем'яни I, пізній палеоліт, 40-10 тис. років тому (охоронний номер 2087)
- стоянка Берем'яни II, пізній палеоліт, 40-10 тис. років тому (охоронний номер 2089)
- стоянка Берем'яни IV, мезоліт, XII–VII тис. до н. е. (охоронний номер 1238)
Природи ред.
|
| Червона гора |
Пам'ятники ред.
Споруджено пам'ятники:
- на честь скасування панщини (відновлений 1990)
Релігія ред.
- церква Святого Миколая (1877, кам'яна, УГКЦ).
При в'їзді в село споруджена каплиця. На центральній вулиці встановлена фігура Богородиці, уздовж вулиці від початку села до церкви — Хресна дорога.
Соціальна сфера ред.
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека.
Населення ред.
На початок 2001 року в селі проживало 732 особи.
Народилися ред.
- Корнель Уєйскі (Уєйський) — польський поет.
- Павло Гайдуцький — аграрій, вчений, політичний діяч, міністр, академік Національної академії аграрних наук України, доктор економічних наук, професор.
- Іван Захарчук — національний арбітр України з шахів[9]
- Францішек Томаш Маріан барон Гейдель,[10] дружина — графиня Меланія Дідушицька[11]
- Станіслав Александер барон Гейдель,[10]
- Адам Кароль барон Гейдель (†25/8/1975, Воломін),[10]
Померли ред.
- Поздик Йосип — заступник референта пропаганди Подільського крайового проводу ОУН, Лицар Срібного хреста заслуги УПА.
- Еразм Станіслав барон Гейдель (†16.XII.1888)[10]
- Францішек Томаш Маріан барон Гейдель (16.VIII.1939)[10]
Бібліографія ред.
Про село видані книги Б. Рафалюка «Берем'яни» та П. Рафалюка «Закоханий у життя і квіти» (обидві — 2002).
Галерея ред.
-
Стела при в'їзді в село -
Церква Святого Миколая -
Капличка -
Пам’ятний хрест на честь скасування панщини -
Крамниця
Примітки ред.
- ↑ admin. Археологія та стародавня історія Бучацького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 23 березня 2021.
- ↑ Віталій Михайловський. Podole po Grunwaldzie (1410–1430): walka Witolda z Jagiełłą [Архівовано 4 червня 2015 у Wayback Machine.]. — S. 125. (пол.)
- ↑ Віталій Михайловський. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012. — С. 139. — ISSN 0130-5247
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 stycznia 1928 r. o wyłączeniu gminy Beremiany z powiatu zaleszczyckiego w województwie tarnopolskiem i o włączeniu jej do powiatu buczackiego w temże województwie. [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Dz.U. 1934 nr 68 poz. 631 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu buczackiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. [Архівовано 2 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 13.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
- ↑ Перевальська виховна колонія. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 6 травня 2014.
- ↑ а б в г д Heydel 01 [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Dzieduszyccy (03) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Література ред.
- Баран Р., Уніят В. Берем'яни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 113. — ISBN 966-528-197-6.
- Калюга М. Дякую тобі, моє рідне село Берем'яни! / Марія Калюга // Вільне життя плюс. — 2014. — № 60-61 (30 лип.). — С. 16 — (Рядок з біографії краю).
- Мизак Н., Уніят В., Яцків О. Берем'яни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 595—596. — ISBN 978-966-457-228-3.
Посилання ред.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
 «Берем'яни мої» (пісня) на YouTube // Відеоканал Миколи Василечка, 16 січня 2015, оновлено 21 жовтня 2015.
|
|
|
Берем'яни мої на YouTube // Студія «Клен», 11 березня 2015.
|
|
|
На Тернопільщині на території недіючого кар'єру видобували камінь на YouTube // Телеканал ІНТБ, 14 травня 2015.
|
|
|
Як Берем'яни, Дуліби і Жнибороди гуляли на весіллі на YouTube // Відеоканал с. Жнибороди.
|
- Історія села, легенди про село, відомі люди [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.];
- Beremiany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 139. (пол.) — S. 139. (пол.);
- Берем'яни // Замки та храми України [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]