Березівський район (1923—2020)

Ліквідований район в Одеській області

Березі́вський райо́н — колишній район на сході Одеської області України. Район утворений 1923 року. Площа району — 1,6 тис. км² (4,8 % від території області), у тому числі сільськогосподарські угіддя — 136,4 тис. га, із них рілля — 108,8 тис. га. Населення — 33,0 тис. осіб, станом на 2019 рік. Районний центр — місто Березівка.

Березівський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Одеська область Одеська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР) →
Україна Україна
Область: Одеська область Одеська область
Код КОАТУУ: 5121200000
Утворений: 7 березня 1923 р.[2]
Ліквідований: 17 липня 2020 р.[1]
Населення: 32663 (на 1 липня 2020)[3]
Площа: 1637 км²
Густота: 20.7 осіб/км²
Тел. код: +380-4856
Облікова картка: Березівський район (1923—2020)
Поштові індекси: 67300—67362
Населені пункти та ради
Районний центр: Березівка
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 18
Міста: 1
Смт: 1
Села: 63
Селища: 1
Районна влада
Голова ради: Мосійчук Віталій Леонідович
Голова РДА: Головін Юрій Семенович[4]
Вебсторінка: Березівська РДА
Березівська районна рада
Адреса: 67300,
Одеська область,
Березівський район,
м. Березівка,
площа Т. Г. Шевченка, 1
Мапа
Мапа

Березівський район у Вікісховищі

17 липня 2020 року був ліквідований внаслідок адміністративно-територіальної реформи. Територія району ввійшла до складу новоствореного Березівського району.

Природа

ред.

Район був розташований на сході Одеської області України, у межах Дністровсько-Дніпровської північностепової фізико-географічної провінції; північно-східні околиці — в межах Причорноморської середньостепової[5]. Територія району лежала на Причорноморській низовині, це плоскохвиляста і середньохвиляста лесова рівнина з абсолютними висотами 100—150 м, розчленована широкими долинами; на південному сході степові блюдця[6][5]. У районі були сильно розвинуті ерозійні процеси, балки та яри[5].

Район межував на півночі з Миколаївським, на північному заході — Ширяївським, на південному заході — Іванівським, на півдні — Лиманським районами Одеської області, на сході — Доманівським, Веселинівським і Березанським районами Миколаївської області.

Миколаївський район Миколаївський район Миколаївська область
(Доманівський район)
Ширяївський район   Миколаївська область
(Веселинівський район)
Іванівський район Лиманський район Миколаївська область
(Березанський район)

Корисні копалини: вапняки, глина, кварцити, пісок[5].

Клімат помірно континентальний. Пересічна температура січня -4 °C, липня +22 °C[5]. Період з температурою понад +10 °C становить 178 днів[5]. Середня норма атмосферних опадів — 410 мм на рік. Максимум припадає на теплий період року[5]. Сніговий покрив нестійкий. Район лежить у межах посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони[5].

Гідрографічна мережа району представлена річками Тилігул (центральна частина району), Царега (південний схід), Балай (південний захід), що впадає до Тилігульського лиману Чорного моря і пересихає влітку на окремих ділянках. Для місцевих потреб споруджено 54 стави із загальною площею водної поверхні 605; пробурено 250 артезіанських свердловин[5].

З ґрунтів найбільш поширені чорноземи звичайні, середньо- та малогумусні, лучно-чорноземні та дернові оглеєні глинисто-піщані ґрунти (долина Тилігулу)[5].

Загальна площа природних лісів і штучних лісових насаджень — 5,9 тис. га[5]. Серед деревних порід переважають біла акація, дуб, сосна, горіх, в'яз, гледичія[5].

Охорона природи

ред.

У районі задля збереження природних ландшафтів та окремих об'єктів природи створені:

Історія

ред.

Березівський район було утворено 1923 року[6][7] на території колишнього Вознесенської повіту, а саме, на території волостей: Завадівська, Поричанська, Роштатська, Ново-Покровська, Раснопільська, Березанська і м. Березівка.

У листопаді 1928 року в районі було створено першу в СРСР машинно-тракторну станцію (МТС) імені Т. Г. Шевченка[6].

Адміністративний поділ

ред.

Адміністративно-територіально район до липня 2020 року поділявся на 1 міську громаду, 11 сільських громад та 4 селищних громад, які об'єднують 226 населених пунктів та підпорядковані Березівській районній раді. Адміністративний центр — місто Березівка[8].

Громада, ради Центр Інші населені пункти
Об'єднані громади
1 Березівська Березівка Вікторівка, Ланове, Роздол
2 Розквітівська Розквіт Анатолівка, Антонівка, Веселе, Вишневе, Данилівка, Красне, Кринички, Нейкове, Онорівка, Рівне, Розквіт, Ставкове, Чудське, Шутове
3 Новокальчевська Новокальчеве Виноградне, Новокальчеве, Садове, Семихатки, Травневе, Улянівка
Сільські ради
4 Гуляївська Гуляївка Мар'янівка, Одрадна Балка, Сахарове
5 Демидівська Демидове
6 Заводівська Заводівка Виноград, Чижове
7 Златоустівська Златоустове Софіївка
8 Маринівська Маринове Балайчук
9 Михайлівська Михайлівка Котовка, Юркове
10 Михайло-Олександрівська Михайло-Олександрівка Веселинівка
11 Новоселівська Новоселівка Зброжківка, Новоподільське
12 Раухівська Раухівка
13 Ряснопільська Ряснопіль Зеленопілля, Іванівка, Основа, Петрівка, Сухине
14 Степанівська Степанівка Донська Балка, Донське, Карнагорове, Косівка, Танівка, Червоне, Чорногірка
15 Шевченківська Шевченкове Чигирин
16 Яснопільська Яснопілля Кудрявка, Новогригорівка

Політика

ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Березівського району було створено 50 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 51,85 % (проголосували 13 327 із 25 701 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 41,23 % (5 495 виборців); Юлія Тимошенко — 16,49 % (2 197 виборців), Сергій Тігіпко — 13,06 % (1 741 виборців), Олег Ляшко — 6,54 % (871 виборців), Вадим Рабінович — 4,72 % (629 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,33 %.[9]

Населення

ред.

Станом на 2015 рік у районі проживало 33,91 тис. осіб, з них міського населення — 12,5 тис. осіб, сільського — 21,4 тис. осіб[10]. Чисельність населення району на 1 січня 2009 року становило 34,4 тис. осіб, в тому числі міське населення — 12,5 тис. осіб (м. Березівка — 9,7 тис. осіб, смт Раухівка — 2,8 тис. осіб), сільське населення — 21,9 тис. осіб. Станом на 1988 рік, населення району становило 37,3 тис. осіб, з якого міського — 11,6 тис. осіб[5].

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[11]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 16 825 3675 2449 5053 3980 1620 48
Жінки 19 348 3625 2445 5018 4812 3222 226


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[12]:

Національність Кількість осіб Частка
українці 31380 87,06 %
росіяни 2647 7,34 %
молдовани 559 1,55 %
цигани 270 0,75 %
білоруси 225 0,62 %
інші 965 2,68 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[12]:

Мова Кількість мовців Частка
українська 31730 88,03 %
російська 3258 9,04 %
молдовська 354 0,98 %
вірменська 153 0,42 %
чеська 144 0,40 %
інші 407 1,13 %

На території району 1 місто (Березівка), 1 селище міського типу (Раухівка) та 65 сільських населених пунктів[5]. 2013 року з обліку зняте село Лукашівка.

Охорона здоров'я

ред.

У районі мережу охорони здоров'я представляє центральна районна лікарня на _ ліжок, _ амбулаторії загальної практики сімейної медицини та _ фельдшерсько-акушерських пунктів. Кваліфіковану медичну допомогу надають населенню району _ лікаря, та _ працівників середнього медичного персоналу.

Відомі уродженці

ред.

У районі народились:

Економіка

ред.

За радянських часів в господарстві району провідне місце належало сільському господарству.

Трудові ресурси складають майже половину загальної чисельності населення.

Промисловість

ред.

Основними галузями промисловості за радянських часів виступали: харчова (переробка сільськогосподарської сировини), виробництво будівельних матеріалів[5]. Найбільшими підприємствами були: Березівський завод сухого знежиреного молока, комбікормовий, хлібний, цегельний та завод продтоварів, кар'єр по розробці будівельних матеріалів[6][5].

Сільське господарство

ред.








 

Земельні ресурси району

   Рілля (69.3%)
   Зрошування (%)
   Багаторічні насадження і пасовища (18.7%)
   Ліси і чагарники (3.6%)
   Інше (8.4%)

Земельні ресурси району (станом на 1986 рік):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 140,8 тис. га (88 % від загальної площі району),
  • землі, зайняті лісами — 5,9 тис. га (3,6 %);
  • інше — 13,4 тис. га (8,4 %)[5].

За радянських часів спеціалізацією рослинницької галузі сільського господарства району було вирощування зернових[5]. Основні польові культури: озима пшениця, кукурудза, соняшник; овочівництво (помідори, капуста, огірки та ін.), садівництво (яблуні, вишні), виноградарство. Тваринницька галузь спеціалізувалась на вирощуванні м'ясо-молочної худоби[5]. У 1980-х роках на землях району господарювало 18 колгоспів, 3 радгоспів, працювала птахофабрика, районне об'єднання «Сільгосптехніка»[6][5]. Створено Березівську лісомеліоративну станцію.

Сфера послуг

ред.

Транспорт

ред.

Райцентр Березівка розташовується за 90 км від обласного центру, міста Одеса. Залізничні станції: Березівка, Раухівка, Раухівка Північна.

Автомобільні шляхи (станом на 1990 рік) — 420 км, з яких із твердим покриттям — 403 км[5].

Культура

ред.

У районному центрі створено і функціонує краєзнавчий музей, _ центрів культури і дозвілля, клубних закладів (за часів УРСР 13 будинків культури та 39 клубів), _ школи-мистецтв, _ бібліотек (за часів УРСР 37), за часів УРСР діяло 3 кінотеатри та 55 кіноустановок[6].

Освіта

ред.

За радянських часів у районі було створено Березівський зоотехнічний технікум, 2 професійно-технічні училища, працювало 49 загальноосвітніх шкіл і 1 музична[5].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) / У. С. С. Р. Народный комиссариат внутренних дел. ‒ Х.: Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р, 1923. ‒ С. 22.
  3. Головне управління статистики в Одеській області. www.od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  4. Розпорядження Президента України від 23 грудня 2019 року № 584/2019-рп «Про призначення Ю.Головіна головою Березівської районної державної адміністрації Одеської області»
  5. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ГЕУ, 1989, с. 86—87.
  6. а б в г д е Марченюк Г. І. Березівський район // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  7. АДМИНИСТРАТИВНО-ТЕРРИТОРИАЛЬНОЕ ДЕЛЕНИЕ УКРАИНЫ (1923). resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
  8. Адміністративно-територіальний устрій Березівського району [Архівовано 1 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  9. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 31 березня 2016.
  10. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2018. Процитовано 15 червня 2016.
  11. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Одеська область [Населення за статтю та віком...2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 18 січня 2022.
  12. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Одеська область. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 14 квітня 2017.

Література

ред.

Посилання

ред.