Відкрити головне меню
Fomitopsis betulina
Coloured Figures of English Fungi or Mushrooms - t. 212.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Тип: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Agaricomycetes
Порядок: Polyporales
Родина: Фомітопсисові (Fomitopsidaceae)
Рід: Фомітопсіс (Fomitopsis)
Вид: Березова губка
Біноміальна назва
Fomitopsis betulina
(Bull.) B.K.Cui, M.L.Han et Y.C.Dai (2016)
Синоніми
Piptoporus betulinus (Bull.) P.Karst.,

Boletus betulinus Bull.,[1]
Polyporus betulinus (Bull.) Fr.,[2]
Placodes betulinus (Bull.) Quél.,[3]
Fomes betulinus (Bull.) Gillot & Lucand,[4]
Ungulina betulina (Bull.) Pat.,[5]
Ungularia betulina (Bull.) Lázaro Ibiza,[6]
Boletus suberosus Wulfen,[7]
Agarico-pulpa pseudoagaricon Paulet[8]

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Piptoporus betulinus
EOL logo.svg EOL: 151225
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 40450
MB: 100963
IF: 100963

Березова губка (Fomitopsis betulina, раніше Piptoporus betulinus) — вид грибів роду Фомітопсіс (Fomitopsis).

Зміст

ТаксономіяРедагувати

Цей гриб уперше описав Жан Бюйяр в 1788 році під назвою Boletus betulinus[9]. У 1881 році Петтер Карстен[en] переніс його у рід Piptoporus[10], для якого він став типовим видом[11]. Молекулярно-філогенетичні дослідження показали, що цей вид належить до роду Fomitopsis,[12][13] і 2016 року його було перейменовано в Fomitopsis betulina[11].

Видовий епітет betulina пов'язаний із тим, що цей гриб росте на березі (Betula)[14].

БудоваРедагувати

Шапинка копитоподібна, м'ясиста, зверху матова сіро-коричнева, знизу біла й пориста. Ширина — до 10-15 см, товщина — до 4-6 см. Споровий порошок білий.

Життєвий циклРедагувати

Плодові тіла ростуть цілий рік.

Поширення та середовище існуванняРедагувати

Росте на живих березах, спричиняючи гниль серцевини, та відмерлих березових стовбурах.

Використання та хімічні складовіРедагувати

Не їстівний. Вживається у народній медицині для лікування надмірної ваги, ран тощо[15].

Хімічний склад та фармакологічну дію березової губки активно досліджували[16]. У плодових тілах гриба є поліпоренова кислота, що є отруйною для паразитичного черв'яка Trichuris trichiura[en][17]. Дві кульки з цього гриба, нанизані на шкіряні стрічки, знайшли у Етці — людини, що жила 5300 років тому в Тіролі. Є припущення, що вони могли використовуватися як отрута для паразитів та проносний засіб для їх видалення[17].

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Herbier de la France 7: t. 312 (1787)
  2. Systema Mycologicum 1: 358 (1821)
  3. Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium: 170 (1886)
  4. Bull. Soc. Hist. nat. Autun: 165 (1890)
  5. Essai taxonomique sur les familles et les genres des Hyménomycètes: 103 (1900)
  6. Revista de la Real Academia de Ciencias Exactas Fisicas y Naturales Madri 14: 668 (1916)
  7. Collectanea ad botanicam, chemiam, et historiam naturalem spectantia 1: 344 (1786)
  8. Traité des champignons 2: 105, pl. 18:1-4 (1793)
  9. Bulliard, Jean (1787). Herbier de la France (French) 7. с. plate 312. 
  10. Karsten, P.A. (1881). Enumeratio Hydnearum Fr. Fennicarum, systemate novo dispositarum. Revue mycologique, Toulouse (Latin) 3 (9): 17. 
  11. а б Han, M.L.; Chen, Y.Y.; Shen, L.L.; Song, J.; Vlasak, J.; Dai, Y.C.; Cui, B.K. (2016). Taxonomy and phylogeny of the brown-rot Fungi: Fomitopsis and its related genera. Fungal Diversity 80 (1): 343–373. doi:10.1007/s13225-016-0364-y. 
  12. Kim, K.M.; Yoon, Y.-G.; Jung, H.S. (2005). Evaluation of the monophyly of Fomitopsis using parsimony and MCMC methods. Mycology 97 (4): 812–822. doi:10.1080/15572536.2006.11832773. 
  13. Ortiz-Santana, B.; Lindner, D.L.; Miettinen, O.; Justo, A.; Hibbett, D.S. (2013). A phylogenetic overview of the antrodia clade (Basidiomycota, Polyporales). Mycologia 105 (6): 1391–1411. PMID 23935025. doi:10.3852/13-051. 
  14. Roody, William C. (2003). Mushrooms of West Virginia and the Central Appalachians. Lexington, Kentucky: University Press of Kentucky. с. 381. ISBN 978-0-8131-9039-6. 
  15. Березова губка. narodmedicine.jimdo.com (ru-RU). Процитовано 2017-03-28. 
  16. Guevara-Gonzalez, Ramon; Torres-Pacheco, Irineo (2014). Biosystems Engineering: Biofactories for Food Production in the Century XXI. Springer Science & Business Media. с. 154. ISBN 978-3-319-03880-3. 
  17. а б Capasso, L. (1998). 5300 years ago, the Ice Man used natural laxatives and antibiotics. Lancet 352 (9143): 1864. PMID 9851424. doi:10.1016/S0140-6736(05)79939-6. 

ДжерелаРедагувати

  • Piptoporus betulinus // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016.
  • Karsten, P.A. 1881. Enumeratio Boletinearum et Polyporearum Fennicarum, systemate novo dispositarum. Revue Mycologique Toulouse. 3(9):16-19 
  • E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 314.