Відкрити головне меню

Березанський рунічний каміньварязький рунічний камінь XI століття в Україні, на чорноморському острові Березань (Миколаївська область, Очаківський район). Знайдений 1905 року Ернстом Штерном під час археологічних розкопок, на так званому шляху з варяг у греки. Встановлений на варязькому похованні. Містить напис рунами «Ґрані зробив цей насип на згадку про Карла, свого побратима» (Grani gærði hvalf þessi æftiʀ Karl, felaga sinn). Об'єкт Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія».

Березанський рунічний камінь

Berezanjstenen.jpg

46°36′00″ пн. ш. 31°24′36″ сх. д. / 46.600000000027776536626334° пн. ш. 31.41000000002777881° сх. д. / 46.600000000027776536626334; 31.41000000002777881Координати: 46°36′00″ пн. ш. 31°24′36″ сх. д. / 46.600000000027776536626334° пн. ш. 31.41000000002777881° сх. д. / 46.600000000027776536626334; 31.41000000002777881
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Дата будівництва  століття

Березанський рунічний камінь. Карта розташування: Україна
Березанський рунічний камінь
Березанський рунічний камінь
Березанський рунічний камінь (Україна)
Березанський рунічний камінь у Вікісховищі?
Березанський рунічний камінь

Зміст

ОписРедагувати

  Березанський камінь

Знайдений при розкопках на Березані в 1905 році професором Новоросійського університету Е.Р. фон Штерном. За відомостями Е.Р. фон Штерна, плита знаходилася в курганному насипі, де були виявлені поховання. Плита була розташована біля голови похованого, а напис було перевернуто текстом донизу. За припущенням Ф.А.Бруна, цей камінь потрапив у поховання як вдруге використаний і спершу був поставлений до іншого захоронення.

Рунічний камінь, виявлений на острові Березань, є безперечним свідченням того, що острів був пунктом, через який проходили подорожі варягів зі Скандинавії до Візантії.[1]

Камінь з рунічним написом зроблений із вапняку, нижня частина його не збереглася. Збережені розміри плити: висота — 0,47 м, ширина — 0,48 м. Руни висічені по дузі, по верхньому краю каменя [2].

НаписРедагувати

 
Напис на камені.

Рунічний напис свідчить: «Krani kerthi half thisi iftir kal fi laka sin» («Ґрані зробив курган цей по Карлу, своєму товаришеві (фелаґі)»). Таким чином, текст повідомляє, що Ґрані не лише виготовив стелу з написом, а й поховав свого товариша в кургані (half). Напис цікавий ще й тим, що він поставлений не родичами загиблого, а його соратником по подорожі. Термін «фелаґі» склався й існував у дружинно-торговельному середовищі вікінгів, тому, безсумнівно, похований і його товариш Ґрані були учасниками якогось військово-торговельного походу. Можливо, загиблий вікінг і Ґрані, що поставив камінь, були вихідцями з острова Ґотланд, бо в тексті напису вжито слово half (курган), найпоширеніше на Ґотланді і менш уживане в інших областях Швеції. Також за готландське походження вікінга Ґрані, що поставив камінь, промовляє і розташування напису по дузі, що теж є специфічною ознакою готладських написів. Але гіпотеза про готландське походження вікінгів залишається лише припущенням, бо стислість напису не дозволяє цього стверджувати напевно.

Рунічний напис був викарбуваний у XI столітті [2].

Див. такожРедагувати

  • {{Script}} — шаблон для відображення рунічної писемності.

ПриміткиРедагувати

  1. У IX–XI століттях острів Березань замикав шлях із «варягів у греки» — Волховсько-Дніпровську річкову магістраль протяжністю близько 1500 км. Це був торговий трансєвропейський водний шлях, що з'єднував Скандинавію і Візантію. Шлях із «варягів у греки» починався від гирла Неви і далі йшов на південь по системі річок та озер: Ладозькому озеру, Волхову, озеру Ільмень, річках Ловать, Усвячь, Каспля, Лучесь, верхній течії Західної Двини і системі волоків на Дніпрі в районі Смоленська. У Смоленську починався шлях по Дніпру, який виводив на простір Чорного моря, у Дніпровський лиман, при виході з якого саме й розташований острів Березань.
  2. а б Мельникова Е.А. Скандинавские рунические надписи: тексты, перевод, комментарий. — М., 1977; с. 154–155

ЛітератураРедагувати

  • F. Braun, T. J. Arne: Den svenska runstenen från ön Berezanj utanför Dneprmynningen (Der schwedische Runenstein auf Beresan vor der Dnjeprmündung), in: E. Ekhoff (Hrsg.): Fornvännen årgång 9, 1914, S. 44–48. online
  • Мельникова Е.А. Скандинавские рунические надписи: тексты, перевод, комментарий. — Москва, 1977
  • Лебедев Г.С. Эпоха викингов в Северной Европе. — Ленинград, 1985. — 285 с.
  • Pritsak, O. The origin of Rus. Cambridge, Mass.: Distribuert av Harvard University Press for Harvard Ukrainian Research Institute, 1987.
  • Jansson, S. B.F. Runes in Sweden, 1997?, ISBN 91-7844-067-X
  • Duczko, W. Viking Rus: Studies on the Presence of Scandinavians in Eastern Europe. Leiden: Brill, 2004, ISBN 90-04-13874-9.

ПосиланняРедагувати