Березанський Юрій Макарович
Ю́рій Мака́рович Береза́нський (8 травня 1925, Київ — 7 червня 2019, Київ[2]) — український математик, один із фундаторів сучасної теорії функціонального аналізу. Доктор фізико-математичних наук, професор, академік Національної академії наук України.
Народився Ю. М. Березанський в інтелігентній українській родині (батько був агрономом-науковцем, мати — бібліотекарем) у Києві; з цим містом пов'язане все його подальше життя. У 1944 р. після восьмого класу загальноосвітньої школи вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на фізико-математичний факультет. У той час в університеті викладав С. І. Зуховицький.
По закінченні університету (1948 р.) Ю. М. Березанський вступив до аспірантури при відділі алгебри і функціонального аналізу Інституту математики АН УРСР (нині НАН України). Науковим керівником був М. Г. Крейн. Тут він захистив обидві свої дисертації:
- кандидатську «Гіперкомплексні системи з компактним і дискретним базисом» (1951),
- докторську «Деякі питання спектральної теорії рівнянь з частинними різницями й частинними похідними» (1955).
Тут він обіймав усі наукові посади аж до завідувача відділу спочатку математичного (1960 — 1986 рр.), а потім функціонального (1986 — 2001 рр.) аналізу, став членом-кореспондентом (1964 р.), а згодом (1988 р.) академіком НАН України. Ю. М. Березанський — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1998) та премій НАН України ім. М. М. Крилова (1980 р.), М. М. Боголюбова (1997) і М. В. Остроградського (2006).
Наукові зацікавлення ред.
Упродовж своєї наукової діяльності Ю. М. Березанський працював в області функціонального аналізу, теорії операторів, теорії диференціальних рівнянь та їх застосувань.
Основні напрями його досліджень — спектральна теорія самоспряжених операторів, зокрема диференціальних з частинними похідними та різницевих з частинними різницями, узагальнені функції, гармонічний аналіз, граничні задачі для диференціальних і різницевих рівнянь, обернені задачі спектрального аналізу, нескінченновимірний аналіз.
Серед учнів Ю. М. Березанського 10 докторів і 33 кандидати наук.
Березанський був членом редколегій декількох математичних журналів, засновником і головним редактором англомовного київського журналу «Methods of Functional Analysis and Topology» («Методи функціонального аналізу і топології»).
Родина ред.
Дружина Ю. М. Березанського — Березанська Софія Станіславівна (дівоче ім'я — Зося Баранович[3]), археолог за фахом. Їх дочка працювала в Інституті біохімії НАНУ.[джерело?]
Праці ред.
- Yu. M. Berezansky, Yu. G. Kondratiev (editors-in-Chief). Methods of Functional Analysis and Topology [Архівовано 29 грудня 2016 у Wayback Machine.] ISSN 1029-3531
Громадський почин ред.
Ю. М. Березанський був учасником виступу української інтелігенції 1968 року на захист конституційних прав громадян. Після здобуття Україною незалежності послідовно обстоював панування української мови у стінах Інституту математики.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Із життя пішов видатний український математик Ю. М. Березанський
- ↑ Віталій Отрощенко. Згадуючи великого українця. Про математика світового рівня Юрія Макаровича Березанського, 1925—2019 // День — №137-138 (2019), 02 серпня, 12:14. — С.13.
Посилання ред.
- Київське Математичне Товариство [Архівовано 3 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Березанский Юрий Макарович // Math-Net.Ru [Архівовано 25 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Mathematics Genealogy Project [Архівовано 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Віталій Отрощенко. Згадуючи великого українця. Про математика світового рівня Юрія Макаровича Березанського, 1925—2019 // День — №137-138 (2019), 02 серпня, 12:14. — С.13. Рубрика Пошта «Дня»
|
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |