Березанський Юрій Макарович

український математик

Ю́рій Мака́рович Береза́нський (8 травня 1925, Київ — 7 червня 2019, Київ[3]) — український математик, один із фундаторів сучасної теорії функціонального аналізу. Доктор фізико-математичних наук, професор, академік Національної академії наук України.

Юрій Макарович Березанський
Народився 8 травня 1925(1925-05-08)
Київ, Українська СРР, СРСР
Помер 7 червня 2019(2019-06-07)[1] (94 роки)
Країна Україна Україна
Діяльність математик
Alma mater механіко-математичний факультет Київського національного університету
Галузь функціональний аналіз, теорія операторів, теорія диференціальних рівнянь
Заклад Інститут математики НАН України
Звання професор, академік Національної академії наук України
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Вчителі Крейн Марко Григорович
Аспіранти, докторанти Кондратьєв Юрій Григорович, Горбачук Валентина Іванівна, Горбачук Мирослав Львович і Yurii Stefanovych Samoilenkod[2]
Відомий завдяки: український математик
У шлюбі з Березанська Софія Станіславівна
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки (1998)

Народився Ю. М. Березанський в інтелігентній українській родині (батько був агрономом-науковцем, мати — бібліотекарем) у Києві; з цим містом пов'язане все його подальше життя. У 1944 р. після восьмого класу загальноосвітньої школи вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на фізико-математичний факультет. У той час в університеті викладав С. І. Зуховицький.

По закінченні університету (1948 р.) Ю. М. Березанський вступив до аспірантури при відділі алгебри і функціонального аналізу Інституту математики АН УРСР (нині НАН України). Науковим керівником був М. Г. Крейн. Тут він захистив обидві свої дисертації:

  • кандидатську «Гіперкомплексні системи з компактним і дискретним базисом» (1951),
  • докторську «Деякі питання спектральної теорії рівнянь з частинними різницями й частинними похідними» (1955).

Тут він обіймав усі наукові посади аж до завідувача відділу спочатку математичного (1960 — 1986 рр.), а потім функціонального (1986 — 2001 рр.) аналізу, став членом-кореспондентом (1964 р.), а згодом (1988 р.) академіком НАН України. Ю. М. Березанський — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1998) та премій НАН України ім. М. М. Крилова (1980 р.), М. М. Боголюбова (1997) і М. В. Остроградського (2006).

Наукові зацікавленняРедагувати

Упродовж своєї наукової діяльності Ю. М. Березанський працював в області функціонального аналізу, теорії операторів, теорії диференціальних рівнянь та їх застосувань.

Основні напрями його досліджень — спектральна теорія самоспряжених операторів, зокрема диференціальних з частинними похідними та різницевих з частинними різницями, узагальнені функції, гармонічний аналіз, граничні задачі для диференціальних і різницевих рівнянь, обернені задачі спектрального аналізу, нескінченновимірний аналіз.

Серед учнів Ю. М. Березанського 10 докторів і 33 кандидати наук.

Березанський був членом редколегій декількох математичних журналів, засновником і головним редактором англомовного київського журналу «Methods of Functional Analysis and Topology» («Методи функціонального аналізу і топології»).

РодинаРедагувати

Дружина Ю. М. Березанського — Березанська Софія Станіславівна, археолог за фахом. Їх дочка працювала в Інституті біохімії НАНУ.[джерело?]

Громадський починРедагувати

Ю. М. Березанський був учасником виступу української інтелігенції 1968 року на захист конституційних прав громадян. Після здобуття Україною незалежності послідовно обстоював панування української мови у стінах Інституту математики.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати