Відкрити головне меню

Берг Іса́й Дави́дович (1905, Москва, Російська імперія — 7 березня 1939(1939-03-07), Москва, СРСР) — радянський працівник НКВС, лейтенант держбезпеки, начальник АГВ (адмніністративно-господарського відділу) УНКВС по Московській області. Вважається винахідником «душогубки» — автомобіля, в кузові котрого вихлопними газами вбивали засуджених на смерть людей.

Берг Ісай Давидович
Народився 1905
Москва, Російська імперія
Помер 7 березня 1939(1939-03-07)
Москва, СРСР
Поховання Нове Донське кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Партія КПРС

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в Москві в єврейській родині. Після жовтневого перевороту служив у Червоній Армії з 1920 р., 19251929 рр. — командир взводу. Член ВКП(б) з 1930 р.[1]

У 1934 р. служив у НКВС, був начальником АХО (адмніністративно-господарського відділу) УНКВС по Московській області. Відповідав за виконання смертних вироків, займався транспортуванням приречених до місця страти на Бутовському полігоні. Вважається винахідником «душогубки» — автомобіля, переобладнаного із фургона для перевезення хліба, у кузові якого душили вихлопним газом засуджених на смерть людей. У кузов фургона, обшитого зсередини оцинкованим залізом, пророблявся отвір, через який за допомогою гумового шлангу надходили вихлопні гази. За 20-30 хвилин засуджені у фургоні помирали від отруєння газами.[2][3]

4 серпня 1938 р. був заарештований спочатку за "аморальну поведінку", потім звинувачення перекваліфікували на "антирадянську діяльність" - участь у контрреволюційній троцькістській групі всередині Управління НКВС по Московській області. У цей самий час Берга звинувачують у винаході «душогубки». Під час слідства Берг спочатку відкидав ці обвинувачення, але потім визнав їх, пояснюючи тим, що інакше неможливо було розстріляти понад 300 людей щоденно. 7 березня 1939 р. військова колегія, звинувачуючи Берга в антирадянській діяльності, винесла йому смертний вирок через розстріл, що було виконано того ж дня. [1]. 1962 р. Берг був реабілітований "за відсутністю складу злочину.[1]

Уперше звинувачення проти Берга у винаході душогубки висловив письменник Олександр Солженіцин у ессе «Двісті років разом».[4] Ці звинувачення підтверджували й інші історики, однак деякі також висловлювали сумнів у самому факті існування душогубок у СРСР і також у тому, що Берг був їх винахідником.[5]

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати