Бентоні́тові гли́ни — глини, до складу яких входять головним чином монтморилоніт і палигорськіт.

Прошарок бентонітової глини на схилі Вовчої гори у Львові (верхньобаденські відклади)
Висушена львівська бентонітова глина у порцеляновій чашці

Бентонітові глини мають добру каталітичну активність, зв'язуючі і склеюючі властивості.

Утворення ред.

Родовища бентонітових глин у морських і прісноводних басейнах утворюються за рахунок перевідкладання і діагенетичного перетворення продуктів вивітрювання вивержених, вулканогенних і вулканогенно-осадових порід, а також перемиву бентонітових глин із родовищ іншого генезису.

Види ред.

Залежно від речовинного складу перевідкладених продуктів вивітрювання і фізико-хімічного режиму водного басейну (тобто його фаціальних умов і в першу чергу лужності середовища) процеси діагенезу приводять до утворення бентонітів різного складу, неоднакових властивостей, різного практичного значення.

За складом обмінних катіонів серед бентонітових глин треба виділяти:

  • лужні — переважно з обмінним катіоном Na
  • лужноземельні — переважно з катіоном Са

Поклади та родовища ред.

На території України виявлено близько 110 родовищ і проявів бентонітових глин усіх генетичних типів. В основному переважають бентоніти вулканогенно-осадового, поствулканічного, осадового й елювіального походження[1]. Родовища нерівномірно розподілені на території України. Наприклад, основні ресурси цеолітів і високоякісних лужних бентонітів виявлені тільки на південно-заході країни в Закарпатській області. Найбільшим родовищем України є Черкаське (тут знаходяться 86% всіх запасів України), інші родовища — Бережанське, Біловодське, Великочернетчинське, Горбківське, Григорівське, Ільницьке, Кудринське, Курцівське, Махновщинське, Пижівське (Новоушицький район[2]), Пісковське, Сорищенське, Хижинське, Чабановське[3]. Станом на 2002 на Держбаланс було поставлено лише 6 — Бережанське, Горбківське, Кудринське, Курцівське, Пижівське, Черкаське, але реально (станом на 1999 рік) розробляються лише 3 — Горбківське, Кудринське та Черкаське:

Родовище Категорії А+В,
тисяч тон
Категорія С1,
тисяч тон
Категорія С2,
тисяч тон
Запаси,
%
Видобуток,
тисяч тон
Видобуток,
%
Горбківське 3617 3985 0 12,48 0 0
Кудринське 0 375 221 0,62 0 0
Черкаське 14075 38276 0 85,93 127 100
Всього 17692 42636 221 99,02 127 100

Видобуток бентонітових глин в Україні за роками:

Рік 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001
Тисяч тон 422 300 162 64 51 65 142 122 127 145 139

В останні роки виконуються геологічні розвідки на Григорівському родовищі (Донбас), Павлівській та Шиманівській ділянках (Дніпропетровська область), Пілявському родовищі (Вінницька область); ведуться пошуково-оціночні роботи в Полтавській, Сумській та Харківській областях; проводиться попередня розвідка в Хустському та Рахівському районах, розвідки Киштинської ділянки та Ільницького родовища (Закарпатська область); проводиться детальна розвідка на Босівській та Ріпкинській ділянках Черкаського родовища[4].

В Росії на Поволжі досліджені родовища лужноземельних бентонітів. В Молдові розвідано 3 родовища на півночі та південному заході країни — Проданештське (Флорештський район), Ларгуцьке та Когулійське[5]. В Туркменістані великим родовищем є Огланлінське[6].

Характеристики та застосування ред.

Сорбційні властивості глин широко використовуються для знебарвлення й очищення олій і жирів у харчовій, нафтовій, текстильній промисловості, для виготовлення ліків, очищення води, сорбції радіонуклідів, важких металів, пестицидів тощо. Каталітична активність бентонітових глин обумовила їхнє використання як каталізаторів у ряді хімічних виробництв, синтезі каучуку, крекінгу нафти.

В період 19942000 років використання бентонітових глин господарством України мало такий розподіл[7]:

Бентонітові глини Черкаського родовища були успішно використані для дезактивації зовнішніх і внутрішніх поверхонь будинків і споруд, які зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС[8].

Примітки ред.

  1. Лебединський В. І., Кириченко Л. П., 1973; Куліш Є. О., Лебідь М. І., Суходольский К. О. і ін., 1993
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 червня 2011. Процитовано 19 грудня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/VKNU_geol/2009_46/andreyeva.pdf
  4. http://papers.univ.kiev.ua/geologija/articles/Bentonitic_clays_of_Ukraine_reserves_requirement_usage_13874.pdf[недоступне посилання з серпня 2019]
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 грудня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 жовтня 2014. Процитовано 19 грудня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Криченко Л. П. Определить потребности и требования качеству природных адсорбентов для народного хозяйства Украины. — Симферополь, 1995
  8. Мовчан М. П., Злобенко Б.П, Шпигун А. А., Федоренко Ю. Г., 1990

Джерела ред.

  • Наказ «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід» 17 грудня 2004
  • Андрєєва О. О., Курило М. М. Економічна оцінка рудопроявів та родовищ бентоніту України з використанням методики коефіцієнтів приведення // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. — 2006. — № 37. — С.25-27
  • Зосимович. В. Ю., Карпенко А. М., Сіренко О. А., Циба Н. Н. Стратиграфічне положення, вік, седиманційні особливості та палеогеографія боярської товщі // Геол.журн. — 2006. — № 2-3. — С.123-136
  • Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр ДКЗ Держкомгеології України, 1997, 1 с.
  • Овчаренко В. А., Герасимов Е. С. Принципы геолого-экономической оценки сырьевой базы каменных углей Украины как основа для разработки программ развития угольной промышленности/ Мінеральні ресурси України, 2002. — № 2. — С. 26-28
  • Пояснювальна записка. Державна геологічна карта України. Масштаб 1:200 000. Центральна українська серія // Державна геологічна служба, Північне регіональне державне геологічне товариство «Північгеологія». — Київ, 2006