Бенедетто (герцог Шабле)

Бенедетто Марія Мауріціо Савойський (італ. Benedetto Maria Maurizio di Savoia; 21 червня 1741 — 4 січня 1808) — герцог Шабле, маркіз Іврі з 1796 року, принц Сардинського королівства з Савойської династії, син короля Сардинії Карла Еммануїла III та лотаринзької принцеси Єлизавети Терези.

Бенедетто Савойський
Benedetto di Savoia
Benedetto di Savoia, Duke of Chablais from the Piedmontese School.jpg
Бенедетто Савойський
Ім'я при народженні Бенедетто Марія Мауріціо
Народився 21 червня 1741(1741-06-21)
Палаццо Венаріо, Турин
Помер 4 січня 1808(1808-01-04) (66 років)
Рим, Папська держава
Поховання Базиліка Суперга, Турин
Діяльність військовослужбовець
Титул герцог Шабле
Конфесія католицтво
Рід Савойська династія
Батько Карл Еммануїл III
Мати Єлизавета Тереза Лотаринзька
Брати, сестри
У шлюбі з Марія Анна Савойська
Діти не було
Нагороди
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря

БіографіяРедагувати

Бенедетто народився 21 червня 1741 року в палаццо Венаріо в Турині. Він був третьою дитиною та другим сином в родині короля короля Сардинії та герцога Савойї Карла Еммануїла III та його третьої дружини Єлизавети Терези Лотаринзької. Своє ім'я новонароджений отримав на честь Папи Римського Бенедетто XIV. Хлопчик мав старшого брата Карла Франческо та сестру Вітторію Маргариту. Матір померла за два тижні після його народження. Батько більше не одружувався.

Бенедетто на момент народження був третім у лінії успадкування сардинського трону після зведеного брата Віктора Амадея та рідного Карло Франческо. Після смерті останнього за чотири роки, він став другим і залишався ним до народження небожа Карла Еммануїла у 1751.

У 1753 батько виділив 12-річному сину, як власну резиденцію, палаццо Шаблезі, що було крилом королівського палацу в Турині.

1761-го французький абат Жером Рішар, подорожуючий через Турин, зустрінувшись із Бенедетто, описав його як юнака «із свіжим та скромним обличчям».[1]

1763-го Карл Еммануїл III створив для сина герцогство Шабле, куди входили землі Куреджо, Трино, Децан, Крешентіно, Рива-прессо-К'єрі, Велл, Гемме, Полленцо, Тричерро, Ченталло. У 1764 Бенедетто також отримав у вотчину землі Альє із замком Канавезе.

 
Замок в Альє

Його дядько Франц I висував ідею щодо шлюбу Бенедетто із своєю донькою Марією Крістіною. 1765-го Бенедетто вирушив до Іннсбрука, де мало відбутися весілля його кузена принца Леопольда з інфантою Марією Луїзою, щоб заразом обговорити ці наміри. Однак, за два тижні після церемонії імператор Франц I помер, а Марія Крістіна переконала матір дозволити їй вийти заміж по любові за Альбрехта Тешинського. Бенедетто була запропонована інша ерцгерцогиня, але та відрізнялася надто слабким здоров'ям. Герцог зрозумів натяк і повернувся на батьківщину.

Він узяв шлюб у віці 33 років із своєю небогою, донькою зведеного брата Віктора Амадея, 17-річною Марією Анною Савойською. Вінчання відбулося 19 березня 1775 в королівському палаці Турина. Дітей у них не було. Ймовірно, через близькі родинні зв'язки. Сам шлюб виявився щасливим і гармонійним. Офіційними резиденціями подружжя були палаци Шаблезе та Альє.

Принц був добрим вояком. Брав участь у битві при Лоано у листопаді 1795 під час війни першої коаліції.

У 1796 Віктор Амадей III створив для брата маркізат Іврі.

Помер герцог у Римі 4 січня 1808 року. Похований в базилиці Суперга в Турині. Його дружина прожила також 66 років. Похована поруч.

ТитулиРедагувати

ГенеалогіяРедагувати

Карл Еммануїл II
 
 
Марія Джованна Батіста Савойська
 
 
Філіп I Орлеанський
 
 
Генрієтта Стюарт
 
 
Карл V
 
 
Елеонора Марія Австрійська
 
 
Філіп I Орлеанський
 
 
Єлизавета Шарлотта Пфальцька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Віктор Амадей II
 
 
 
 
 
 
Анна Марія Орлеанська
 
 
 
 
 
 
Леопольд I
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Шарлотта Орлеанська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Еммануїл III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Тереза Лотаринзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бенедетто
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Abbé Jérôme Richard, Description historique et critique de l'Italie ou nouveau mémoires sur l'état actuel de son Gouvernement, des sciences, des arts, du commerce, de la population et de l'histoire naturelle, Paris 1770 (2ª ed.), vol. 2, стор. 80–81

ЛітератураРедагувати

  • Andrea Merlotti, Savoia e Asburgo nel XVIII secolo: due progetti per un secondo Stato sabaudo nell’Italia imperiale (1732, 1765), in Le corti come luogo di comunicazione. L’Italia e gli Asburgo (secc. XVI-XVIII), a cura di M. Bellabarba e J.P. Niederkorn, Bologna, il Mulino, 2010, стор. 215–234.

ПосиланняРедагувати