Бенджамін Лінкольн (англ. Benjamin Lincoln; 24 січня 1733, Гінгем, Массачусетс, Британська Америка — 9 травня 1810, Гінгем, Массачусетс, США) — американський воєначальник, генерал-майор, учасник Війни за незалежність США, перший міністр оборони США у 1781—1783 роках.

Бенджамін Лінкольн
Народження24 січня 1733(1733-01-24)[1][2]
Гінгем, Плімут, Массачусетс, США
Смерть9 травня 1810(1810-05-09)[1][2] (77 років)
Гінгем, Плімут, Массачусетс, США
ПохованняHingham Cemeteryd[3]
Країна США
 Сполучене Королівство
 Королівство Велика Британія
ОсвітаГарвардський університет
ПартіяФедералістська партія
ЧленАмериканська академія мистецтв і наук
Званнягенерал-майор
Війни / битвиВійна за незалежність США
ДітиHannah Lincolnd[4], Judge Theodore Lincolnd[4] і Elizabeth Bayliesd[4]
Автограф
Нагороди

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

Член Американської академії мистецтв і наук[d] (1781)

Біографія

ред.

Народився у сім'ї полковника американського колоніального ополчення, був шостою дитиною в сім'ї[5]. Батько майбутнього генерала, Бенджамін Лінкольн-старший, був доволі заможною і впливовою людиною.

Під впливом батька вступив у 1755 році в ряди колоніального ополчення, брав участь у Семилітній війні та війнах з індіанцями. Дослужився до підполковника 3-го полку міліції Саффолка. У 1772 році був обраний представником міста Гінгем у провінціальній Асамблеї Массачусетса[6].

Війна за незалежність США

ред.

Лінкольн із самого початку бойових дій брав участь у боротьбі з британцями. Будучи делегатом Конгресу він входив у склад Комітету з безпеки і на цій посаді займався постачанням американських військ під Бостоном.

Із січня 1776 року — генерал-майор ополчення, начальник берегової оборони штату Массачусетс. У битві за Лонг-Айленд командував бригадою ополчення в складі армії генерала Вашингтона. Прикривав відступ Вашингтона з Нью-Йорка восени 1776 року. Із 14 лютого 1777 року — генерал-майор Континентальної армії. У 1778 році брав участь у битві під Саратогою, яка закінчилася перемогою американців.

Із вересня 1778 року — командувач американських військ на Півдні США. На цій посаді діяв невдало, був розбитий під Саванною британськими військами генерала Клінтона. У травні 1780 року був оточений британцями у Чарльстоні і був змушений капітулювати[7]. Ця поразка стала однією з найтяжчих поразок американців за весь час Війни за незалежність. Після капітуляції перебував у британському полоні.

У вересні 1780 року обміняний на полоненого британського генерала Вільяма Філіппса. Повернувся на військову службу, був заступником Вашингтона під час облоги Йорктауна.

Після війни входив у склад Товариства Цинцинната, був очільником відділення цього товариства у штаті Массачусетс.

Політична кар'єра

ред.

У 1781—1783 роках — військовий секретар (міністр оборони) США. Був першим очільником військового відомства США, сформував апарат міністерства оборони, керував демобілізацією американської армії після завершення Війни за незалежність.

У 1787 році керував придушенням повстання Шейса. У 1789 році висунув свою кандидатуру на перших виборах президента США, але набрав лише один голос виборщиків. У 1788—1789 роках — губернатор Массачусетса, у 1789—1809 роках — директор Бостонського порту. Помер у своєму будинку у Гінгемі, там же й похований.

Примітки

ред.
  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Find a Grave — 1996.
  4. а б в Geni.com — 2006.
  5. David B. Mattern. <italic>Benjamin Lincoln and the American Revolution</italic>. Columbia: University of South Carolina Press. 1995. Pp. xi, 307. $39.95. The American Historical Review. 1997-04. doi:10.1086/ahr/102.2.514. ISSN 1937-5239. Процитовано 8 грудня 2021.
  6. Laws relating to inland fisheries in Massachusetts. 1623-1886. Boston,: Wright & Potter printing co., state printers,. 1887.
  7. Whisenhunt, William Benton (2015-04). Harrison, Marguerite (23 October 1878–16 July 1967). American National Biography Online. Oxford University Press.

Джерела

ред.
  • Mattern, David B. Benjamin Lincoln and the American Revolution. Columbia, SC: University of South Carolina Press, 1998. googlebooks Retrieved December 30, 2008.
  • Thomas, William Sturgis Members of the Society of the Cincinnati, Original, Hereditary and Honorary; With a Brief Account of the Society's History and Aims (New York: T.A. Wright, 1929)
  • Metcalf, Bryce Original Members and Other Officers Eligible to the Society of the Cincinnati, 1783—1938: With the Institution, Rules of Admission, and Lists of the Officers of the General and State Societies (Strasburg, Va.: Shenandoah Publishing House, Inc., 1938)