Бенгальське письмо — писемність для запису слів бенгальської мови, а також асамської мов. Належить до східної гілки індійського письма. Бенгальське письмо сформувалося в XV столітті, а у протобенгальских формах засвідчене ще з XI століття. Літери пишуться зліва направо. Яскравим зовнішнім проявом бенгальського письма є горизонтальна риска, до якої знизу приєднуються складові частини графем.
Бенгальське письмо
Відомий під іменем
Bengali (Bangla)[1], bengalî (bangla)[1] і Bengali[1]
Подібно до багатьох інших індійських писемностей бенгальське письмо походить від письма брахмі, перші пам'ятки якого датуються III століттям до н. е. Згодом з письма брахмі розвинулися численні регіональні варіанти, які подеколи мають дуже суттєві відмінності.
Бенгальське письмо спершу розвивалося разом з деванагарі зі східного варіанту письма гуптів, що своєю чергою походило від письма брахмі. Від цього письма близько VII століття відділилося письмо нагарі.[3] Згодом відбулося розгалуження письма нагарі на різні регіональні варіанти, і врешті, у XII столітті один з таких варіантів розвинувся в бенгальське письмо.[4] Перший друкований текст бенгальським письмом було опубліковано 1778 року. Це був текст англійського сходознавця та перекладача англійською Бгаґавад-ҐітиЧарлза Вілкінса.[5] У кінці XIX століття бенгальським науковцем Ішваром Чандрою Відіасагаром було проведено реформу бенгальського письма. Зокрема до абетки було додано діакритичний знак «нукта» (крапка, що ставиться під приголосним).[6]
সমস্ত মানুষ স্বাধীনভাবে সমান মর্যাদা এবং অধিকার নিয়ে জন্মগ্রহণ করে। তাঁদের বিবেক এবং বুদ্ধি আছে; সুতরাং সকলেরই একে অপরের প্রতি ভ্রাতৃত্বসুলভ মনোভাব নিয়ে আচরণ করা উচিৎ।
Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.[9].
↑B. S. Kesavan, P. N. Venkatachari: History of Printing and Publishing in India. South Indian origins of printing National Book Trust, Neu-Delhi 1984, S. 205.