Відкрити головне меню

Бельтюкова Клавдія Гнатівна
Народилася 1 (14) червня 1900(1900-06-14)
Теплик
Померла 21 червня 1971(1971-06-21) (71 рік)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність біолог
Alma mater Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Сфера інтересів біологія
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Нагороди Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Кла́вдія Гна́тівна Бельтюко́ва (дівоче прізвище Повстянко) (*1 (14) червня 1900(19000614), Теплик — † 21 червня 1971, Київ) — український біолог, доктор біологічних наук (з 1959 року), професор1961 року). Лауреат премії імені Данила Заболотного АН УРСР (за 1976 рік).

Біографічні відомостіРедагувати

Народилася 1 (14 червня) 1900 року у містечку Теплик (нині селище міського типу Вінницької області). Батько — працівник фінвідділу, помер 1938 року, у матері було крім Клавдії ще дві доньки.

У 1918–1923 роках працювала (з перервами) в Кам'янці-Подільському в статистичному бюро та у фінансовому відділі. 1923 року закінчила Кам'янець-Подільський інститут народної освіти (нині Кам'янець-Подільський національний університет).

У 1927–1928 роках працювала в Київському окружному статистичному бюро. 1930 року була асистентом Гірничого інституту, у 1931–1934 роках — науковим співробітником Інституту махорочної промисловості.

Від 1934 року працювала в Інституті мікробіології АН УРСР. У 1937–1941, 1944–1970 роках — завідувач відділу бактерій рослин, у 1970–1971 роках — старший науковий співробітник-консультант.

Під час Німецько-радянської війни перебувала в евакуації. У 1941–1943 роках працювала на військовому заводі № 235 у місті Воткінську (Удмуртія), у 1943–1944 роках — бактеріологом Мечниковського санітарно-бактеріологічного інституту в Харкові.

 
Могила Клавдії Бельтюкової

Померла 21 червня 1971 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі.

Наукова діяльністьРедагувати

Досліджувала хвороби махорки й тютюну, зокрема рябуху. З'ясувала джерела інфекції, вплив добрив на стійкість рослин до цієї хвороби.

Досліджувала бактеріози картоплі, зернових, бобових, каучуконосів і овочевих культур.

Результатом роботи з гомозу бавовни став запропонований Бельтюковою метод боротьби з внутрішньою зараженістю гомозом насіння бавовни.

Як педагог підготувала 3 докторів та 12 кандидатів наук, серед учнів — Гвоздяк Ростислав Ілліч, Куликовська Марія Дмитрівна, Матишевська Марія Степанівна, Скрипаль Іван Гаврилович.

ПраціРедагувати

  • Бактериальные болезни каучуконосов. — К., 1952.
  • Бактериальные болезни многолетних бобовых трав. — К., 1954.
  • Хвороби багаторічних бобових трав та їх визначення. — К., 1959 (співавтор).
  • Бактеріальні хвороби квасолі. — К., 1961.
  • Аренарин и его применение. — К., 1962 (співавтор).
  • Бактериальные болезни растений и меры борьбы с ними. — К. 1968 (співавтор).
  • Шкідники та хвороби сільськогосподарських рослин. — К. 1969 (співавтор).
  • Бактериальные болезни зернобобовых культур. — К. 1974 (співавтор).

ЛітератураРедагувати