Бельбецький каньйон

комплексна пам'ятка природи в АР Крим

Бельбецький каньйон чи Бельбекський каньйон (Бельбецькі, або Албацькі Ворота, крим. Belbek boğazı, Бельбек бог'ази) — ділянка звуження долини кримської річки Бельбек між селищем Куйбишеве і селом Танкове, де річка перетинає Внутрішню гряду Кримських гір. Довжина каньйону — 5 км, висота бортів 65-70 м, ширина в найвужчому місці — 300 м. Каньйон утворився завдяки процесу водної ерозії, яка відбувалася у прокладеному глибокою тріщиною розколі у крейдяних вапняках і мергелях куести Внутрішньої гряди Кримських гір.

Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Бельбецький каньйон»
Категорія МСОПIII (Пам'ятка природи)
Вид на Бельбецький каньйон і село Мале Садове
Вид на Бельбецький каньйон і село Мале Садове
44°38′47″ пн. ш. 33°49′39″ сх. д. / 44.6463888900277723° пн. ш. 33.82750000002777568° сх. д. / 44.6463888900277723; 33.82750000002777568Координати: 44°38′47″ пн. ш. 33°49′39″ сх. д. / 44.6463888900277723° пн. ш. 33.82750000002777568° сх. д. / 44.6463888900277723; 33.82750000002777568
Розташування: Україна Україна
Куйбишеве
АР Крим
Найближче місто: Бахчисарай
Площа: 100 га
Заснований: 1975
Країна Flag of Russia.svg Росія і Flag of Ukraine.svg Україна
Бельбецький каньйон. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Бельбецький каньйон

CMNS: Бельбецький каньйон у Вікісховищі

Бельбецький каньйон має важливе наукове значення. Його природний геологічний розріз служить для вивчення стратиграфії верхньої крейди і нижнього палеогену Криму. Розмиті річкою оголені верхньокрейдяні і палеогенові породи. Вниз за течією річки добре простежуються відкладення туронського (білі вапняки і мергелі) і данського (сірі вапняки і пісковики з характерною фауною) верхньокрейдяних ярусів, далі виходять вапняки монтського, мергелі і пісковики танетського палеоценових ярусів, а також глини нижнього еоцену. Весь розріз характеризується великою кількістю викопної фауни.

Бельбецький каньйон з боку с. Куйбишеве

На схилах каньйону ростуть скельний і пухнастий дуби, грабняки, кизил, шипшина, держидерево. На одному з південно-західних схилів (лівий берег Бельбека) знаходиться реліктовий тисовий гай із 2000 дерев, який рішенням Кримського облвиконкому в 1980 році оголошений заповідним об'єктом місцевого значення.

В 1975 р. Постановою Ради Міністрів УРСР Бельбецький каньйон був оголошений комплексною пам'яткою природи загальнодержавного значення[1].

Українське написанняРедагувати

Зустрічається два варіанти написання: Бельбецький та Бельбекський. За загальними правилами чергування приголосних повинен використовуватися суфікс -цьк. У Розпорядженні Ради міністрів УССР «Про доповнення списку пам'яток природи республіканського значення, що беруться під охорону держави» від 14 жовтня 1975 використовується написання «Бельбецький»[2]. Проте в наш час дуже багато джерел використовують написання «Бельбекський»[3][4].

Ресурси ІнтернетуРедагувати

ВиноскиРедагувати

  1. Природні заповідники, заказники, парки та пам'ятки природи АР Крим
  2. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/780-75-р
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 6 березень 2015. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітень 2015. Процитовано 6 березень 2015. 

ЛітератураРедагувати

  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.