Бельбецький каньйон
Бельбецький каньйон чи Бельбекський каньйон (Бельбецькі, або Албацькі Ворота, крим. Belbek boğazı, Бельбек бог'ази) — ділянка звуження долини кримської річки Бельбек між селищем Куйбишеве і селом Танкове, де річка перетинає Внутрішню гряду Кримських гір. Довжина каньйону — 5 км, висота бортів 65-70 м, ширина в найвужчому місці — 300 м. Каньйон утворився завдяки процесу водної ерозії, яка відбувалася у прокладеному глибокою тріщиною розколі у крейдяних вапняках і мергелях куести Внутрішньої гряди Кримських гір.
 Вид на Бельбецький каньйон і село Мале Садове | |
| 44°38′47″ пн. ш. 33°49′39″ сх. д. / 44.6463888900277723° пн. ш. 33.82750000002777568° сх. д.Координати: 44°38′47″ пн. ш. 33°49′39″ сх. д. / 44.6463888900277723° пн. ш. 33.82750000002777568° сх. д. | |
| Країна |
 Росія |
|---|---|
| Розташування |
 УкраїнаКуйбишеве АР Крим |
| Найближче місто | Бахчисарай |
| Площа | 100 га |
| Засновано | 1975 |
  Бельбецький каньйон (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
 Бельбецький каньйон у Вікісховищі | |
Бельбецький каньйон має важливе наукове значення. Його природний геологічний розріз служить для вивчення стратиграфії верхньої крейди і нижнього палеогену Криму. Розмиті річкою оголені верхньокрейдяні і палеогенові породи. Вниз за течією річки добре простежуються відкладення туронського (білі вапняки і мергелі) і данського (сірі вапняки і пісковики з характерною фауною) верхньокрейдяних ярусів, далі виходять вапняки монтського, мергелі і пісковики танетського палеоценових ярусів, а також глини нижнього еоцену. Весь розріз характеризується великою кількістю викопної фауни.
На схилах каньйону ростуть скельний і пухнастий дуби, грабняки, кизил, шипшина, держидерево. На одному з південно-західних схилів (лівий берег Бельбека) знаходиться реліктовий тисовий гай із 2000 дерев, який рішенням Кримського облвиконкому в 1980 році оголошений заповідним об'єктом місцевого значення.
В 1975 р. Постановою Ради Міністрів УРСР Бельбецький каньйон був оголошений комплексною пам'яткою природи загальнодержавного значення[1].
Українське написання ред.
Зустрічається два варіанти написання: Бельбецький та Бельбекський. За загальними правилами чергування приголосних повинен використовуватися суфікс -цьк. У Розпорядженні Ради міністрів УССР «Про доповнення списку пам'яток природи республіканського значення, що беруться під охорону держави» від 14 жовтня 1975 використовується написання «Бельбецький»[2]. Проте в наш час дуже багато джерел використовують написання «Бельбекський»[3][4].
Ресурси Інтернету ред.
- Річки північно-західних схилів Кримських гір
- Бельбецький каньйон [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Бельбецький каньйон [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Перелік територій та об'єктів природно-заповідного фонду Автономної Республіки Крим загальнодержавного та місцевого значення станом на 1 січня 2001 р. (без м. Севастополя) [Архівовано 19 квітня 2013 у Archive.is]
- Тисовий гай Бельбецького каньйону
Галерея ред.
-
Бельбецький каньйон у липні 2011 -
Готель біля Бельбецького каньйону -
Бельбецький каньйон. Гора Утюг
Примітки ред.
- ↑ Природні заповідники, заказники, парки та пам'ятки природи АР Крим
- ↑ Розпорядження Ради Міністрів Української РСР «Про доповнення списку пам'яток природи республіканського значення, що беруться під охорону держави» від 14.10.1975 № 780-р
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 березня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Література ред.
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.