Белхатувська ТЕС — найбільша теплова електростанція на Європейському континенті, та є найбільшою у світі електростанцією, що працює на бурому вугіллі.[1]

Белхатувська теплова електростанція
51°15′58″ пн. ш. 19°19′36″ сх. д. / 51.26626000002777772° пн. ш. 19.32684000002777935° сх. д. / 51.26626000002777772; 19.32684000002777935Координати: 51°15′58″ пн. ш. 19°19′36″ сх. д. / 51.26626000002777772° пн. ш. 19.32684000002777935° сх. д. / 51.26626000002777772; 19.32684000002777935
Країна Flag of Poland.svg Польща
Розташування Польща Польща, Лодзьке воєводство, м. Белхатів
Введення в експлуатацію 1988 рік
Вид палива Буре вугілля (основне паливо)
Енергоблоки 12 х 340/380 МВт + 1 х 858 МВт
Котельні агрегати BB-1150
Турбіни 18K370
Електрогенератори GTHW360
Встановлена електрична
потужність
5053 МВт
Річне виробництво електроенергії,
млн кВт-год.
28 млрд (2010)
Кількість працівників 4 793 осіб (2009)
Материнська компанія PGE Polska Grupa Energetyczna
Дані оновлено 25 січня 2012 року
Сайт elb.pl
ідентифікатори і посилання
GeoNames 7283776
Белхатувська ТЕС. Карта розташування: Польща
Белхатувська ТЕС
Белхатувська ТЕС
CMNS: Белхатувська ТЕС у Вікісховищі

ОписРедагувати

ТЕС виробляє близько 22 відсотків електроенергії в електробалансі Польщі. Потужність енергоблоків станції становить приблизно 18% від загальної встановленої потужності польської електрогенерації. Енергія з Белхатова є найдешевшою електрикою в країні.[2]

ІсторіяРедагувати

Белхатувська ТЕС нерозривно пов'язана з історією розвитку одного з найбільших вугільних басейнів Польщі — Белхатувського, яке було відкрито під час геологічниих робіт з пошуку природного газу у селі Піски. Доведені запаси родовища становлять близько 2 млрд тонн бурого вугілля, що залягає на глибині від 127 м.[2]

Динамічний розвиток Белхатувського вугільного басейну розпочався з 60-х років минулого століття. Після кількох років дослідницьких робіт на родовищі: великі запаси вугілля й досить низька собівартість його видобутку були головним аргументом для Уряду Польщі про прийняття рішення від 17 січня 1975 року про будівництво Белхатувської теплоелектростанції.

У результаті п'ятирічної роботи 19 листопада 1980 року була видобута перша тона вугілля, а 29 грудня 1981 року був введеней в експлуатацію та синхронізований з енергосистемою країни перший енергоблок Белхатувської ТЕС потужністю 370 МВт. Повну проектну встановлену потужність станція досягла сім років по тому, коли 12 жовтня 1988 року запрацював останній енергоблок ТЕС.[2]

Збудований у 2010 році, а в третьому кварталі 2011 року введений в промислову експлуатацію 13-ий енергоблок станції проекту французького енергетичного консорціуму «Alstom», встановленою потужністю 858 мВт. Разом з даною компанією також проводиться модернізація всіх 12-ти турбін раніше збудованих енергоблоків.

ЕкологіяРедагувати

Реконструкція електростанції проведеної в 1994–2007 роках з метою десульфуризації димових газів (FGD), дозволяє відповідати всім нормам і вимогам охорони навколишнього середовища, встановленим Європейським союзом.

 
Белхатувський вугільний басейн

Однак у 2007 році Всесвітній фонд дикої природи включив електростанцію в європейський список одинадцяти найбільш забруднюючих довкілля підприємств унаслідок великого питомого виділення вуглекислого газу (30100000 тонн на рік CO2)[3][4] Для скорочення кількості викидів CO2 на Белхатувській ТЕС передбачається застосувати технологію утилізації вуглекислоти на декількох енергоблоках в період 2011–2015 рр.. Дана програма модернізації здійснюється за підтримки Європейської комісії і оцінюється в €180 млн.

Планова ліквідаціяРедагувати

У 2021 році Генеральний інспектор з охорони навколишнього середовища виніс негативне рішення щодо видобутку бурого вугілля з іншого родовища у Злочеві. Прогнозване виснаження вугільних пластів раніше розроблених родовищ та відсутність згоди на експлуатацію іншого родовища викликають необхідність закриття електростанції в 30-х роках ХХІ століття. У наступні роки планується зупинити наступну кількість енергоблоків: 2030 - 1, 2031 - 1, 2032 - 2, 2033 - 2, 2034 - 3, 2035 - 2, 2036 - 1[5]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Польська вугільна промисловість
  2. а б в Офіційний сайт теплоелектростанції. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 25 січня 2012. 
  3. European dirty thirty. Архів оригіналу за 20 червня 2012. 
  4. Macalister, Terry (23 липня 2009). Meet Belcha – Europe's biggest carbon polluter (and it's about to get even bigger). The Guardian (Guardian Media Group). Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 20 червня 2010. 
  5. Dariusz Ciepiela (28 вересня 2021). Nadchodzi koniec największej polskiej elektrowni. 

ПосиланняРедагувати