Відкрити головне меню

Аеропорт Нікола Тесла Белград (серб. Аеродром Никола Тесла Београд/Aerodrom Nikola Tesla Beograd) (IATA: BEGICAO: LYBE) — міжнародний аеропорт, обслуговуючий Белград, Сербія. Раніше відомий як Белградський аеропорт, він був перейменований у 2006 році на честь вченого і винахідника Ніколи Тесла. Це найбільший аеропорт в колишній Югославії.

Міжнародний аеропорт Ніколи Тесли «Белград»
серб. Аеродром Никола Тесла Београд
Aerodrom Beograd - Nikola Tesla (logo).gif
BAM-68-Kompleks AB-JAT-MVB.jpg
ІАТА: BEG • ICAO: LYBE
Загальні дані
44°49′10″ пн. ш. 20°18′25″ сх. д. / 44.81944444447177744° пн. ш. 20.30694444447177816° сх. д. / 44.81944444447177744; 20.30694444447177816Координати: 44°49′10″ пн. ш. 20°18′25″ сх. д. / 44.81944444447177744° пн. ш. 20.30694444447177816° сх. д. / 44.81944444447177744; 20.30694444447177816
Тип цивільний
Оператор Аеропорт Nikola Tesla
Обслуговує Белград, Сербія
Висота над р. м. 102 м / 336 фт
Веб-сайт beg.aero
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
12/30 3,400 11,155 бетон
Статистика (2018)
Пасажирообіг 5,641,105 5.6%
Авіатрафік 59,036 0,3%
Cargo Вантажообіг 20,065 тонн 1.6%
Джерело: Офіційний веб-сайт[1]
Сербських AIP у Євроконтролі[2]
Ідентифікатори і посилання
GeoNames, Global Geosites 6299779
BEG. Карта розташування: Сербія
BEG
BEG
Белград у Вікісховищі?
Під'їзд до аеропорту
Термінaл № 1

Аеропорт розташований за 18 км (11 миль) на захід від центру Белграда. У 2008 році аеропорт встановлено обладнання ILS CAT IIIb, щоб дозволити літакам і злітати у великий туман, який в останні роки призвів до скасування рейсів в основному в кінці грудня і початку січня.[3](англ.)

Національний авіаперевізник і найбільша авіакомпанія Сербії, Air Serbia (колишній Jat Airways) використовує аеропорт Белграда як хаб. Він також є одним з операційних баз для недорогих авіакомпанії, таких як наприклад — Wizz Air. Послуги повітряних перевезень також тут надають Air Pink, Jat Airways AVIO таксі і Prince Aviation. Аеропорт знаходиться під управлінням державного підприємства «Аеродром Нікола Тесла Белград». Аеропорт зафіксував чистий прибуток у розмірі 1,4 млрд динарів протягом перших трьох кварталів 2014[4] (серб.) У 2014 Аеропорт Нікола Тесла Белград став другим найбільш швидкозростаючим великим аеропортом у Європі.[5](англ.)

Зміст

ІсторіяРедагувати

Перші аеродроми в БелградіРедагувати

Перший аеродром в Белграді був відкритий в 1910 році . Два роки по тому був побудований дерев'яний ангар для сербських ВПС, які брали участь в Першій Балканській війні проти Туреччини. У 1914 році аеропорт Баньіца був базою для ескадри сербських ВПС і Balloon Company. Після закінчення Першої світової війни, аеропорт використовувався для авіапошти руху, а також включені маршрути: Скоп'є-Ніш-Белград-Нові Сад і Белград-Сараєво-Мостар.[6]

У 1911 році ще один аеропорт був відкритий в Белграді, в нижній частині міста.[7]

Аеропорт ПанчевоРедагувати

Аеропорт на околицях Панчево, на північний схід від Белграда, почав діяти в 1923 році, коли відкрили міжнародний маршрут Париж-Стамбул, який проходив через аеропорт Белград. У тому ж році почав працювати сервіс авіапошти. Аеропорт Панчево був також використаний в Академії ВПС Югославії. Після Другої світової війни аеропорт використовувався ВПС Югославії, перш ніж вони перебазувалися в аеропорт Утва.[8]

Міжнародний аеропорт «Белград»Редагувати

Через відстані між центром міста Белград і Панчево, було прийнято рішення про створення нового аеропорту, який буде ближче. Планували побудувати недалеко від річки Сава, на околицях якої розташований Новий Белград. Він був відкритий 25 березня 1927 року з офіційною назвою Міжнародний аеропорт Белград. у лютому 1928 року літак, що належав першій місцевій авіакомпанії Aeropol почав зліт з нового аеропорту. Посадкова здатність аеропорту складалася з чотирьох злітно-посадкових смуг між 1,100 до 2,900 метрів (3,610 до 9,510 футів) в довжину. Проект залізобетонного ангара був зроблений сербським вченим Миланковичем, більш відомий за його теорії зміни клімату. Сучасна будівля терміналу була побудована в 1931 році і у 1936 році було встановлене обладнання для посадки при поганій видимості.[9] Починаючи з квітня 1941 року аеропорт використовували німецькі окупаційні війська. В 1944 році він зазнав бомбардування союзниками, а в жовтні того ж року німецька армія знищила об'єкти, що залишилися при виведенні своїх військ з країни.

Аеропорт був відновлений, і до кінця війни використовувався Радянським Союзом та Югославією в рамках військових зусиль союзників.

Будівництво нового аеропортуРедагувати

У перші роки повоєнного розвитку Белграда будівництво сучасного аеропорту стало соціальним і економічним пріоритетом. Основні інженерні дослідження почалися в 1947 році і стали частиною генерального плану міста. Це визначило майбутнє повітряного руху і роль аеропорту Белграда в рамках югославської і міжнародної повітряної мережі.

Експерти з Бюро сербського міського планування, з архітектором Нікола Добровічем, біля керма, зробили попередні плани нового аеропорту.[10](серб.) Розробка і реалізація ідеї була прийнята з 1953 року Департаментом цивільної авіації (згодом Atlthfkmybq Департамент цивільної авіації), фахівці якого, з Мілошем Лукичом, інженером і керівником групи, закінчили загальний план однієї злітно-посадкової смуги. Будівництво нового аеропорту почалося в квітні 1958 року і тривало до 28 квітня 1962 коли він був офіційно відкритий президентом Брозом Тіто.[11](англ.)

На рубежі столітьРедагувати

Протягом 1990-х років після початку війни в Югославії і санкцій Організації Об'єднаних Націй, введених щодо Союзної Республіки Югославії, авіаперельоти були заборонені. В аеропорту був мінімальний пасажирський рух, і багато об'єктів потребували уваги.

Зі зміною уряду і міжнародних настроїв, був відновлений повітряний рух в 2001 році. Через кілька років другий термінал в аеропорту пройшов масштабну реконструкцію.

Злітно-посадкова смуга в жовтні 2005-го була переоснащена і її категорія підвищена до CAT IIIb.

У 2006 році аеропорт було перейменовано в «Аеропорт Белград імені Ніколи Тесли». Сам Тесла був сербсько-американським винахідником і вченим. Він вважається одним з найважливіших електричних інженерів в світі.

У серпні 2007 року керівництво аеропорту оголосило, що протягом майбутніх чотирьох років термінал 2 буде розширено, а також збільшено кількість місць для стоянки для літаків.

В 2010 році було завершено будівництво нового центру управління аеропорту.


ТерміналиРедагувати

  • Термінал 1 - протягом довгого часу був єдиним на території аеропорту, але з січня 2010 року він спеціалізується головним чином на чартерних рейсах і лоу-кост перевезеннях.
  • Термінал 2 - приймає більшу частину пасажиропотоку і регулярних рейсів.

Авіалінії та напрямкиРедагувати

Пасажирські перевезенняРедагувати

Авіакомпанія Пункт призначення
  Aegean Airlines Афіни
Сезонний чартер: Іракліон
 Aeroflot Москва-Шереметьєво
Air Arabia Шарджа (з 28 червня 2019)[12]
Air Cairo Хургада
Air France Париж-Шарль де Голль (з 31 березня 2019)
 Air Serbia Амстердам, Афіни, Баня-Лука, Барселона (з 4 червня 2019)[13], Бейрут, Берлін-Тегель, Брюссель, Бухарест, Каїр (з 4 червня 2019), Копенгаген, Дюссельдорф, Франкфурт, Гельсінкі (з 3 червня 2019), Київ-Бориспіль (з 4 червня 2019), Краснодар (з 3 червня 2019)[14], Ларнака, Любляна, Лондон-Хітроу, Мадрид (з 5 червня 2019)[15][16], Мілан-Мальпенса, Москва-Шереметьєво, New York–JFK, Париж-Шарль де Голль, Подгориця, Прага, Рієка (з 4 червня 2019), Рим-Ф'юмічіно, Сараєво, Скоп'є, Софія, Стокгольм-Арланда, Штутгарт, Тель-Авів, Салоніки, Тирана, Тиват, Венеція, Відень, Загреб, Цюрих
Сезонні: Дубровник, Гамбург, Мальта, Ніцца (з 6 червня 2019), Пула, Ст Петербург, Спліт, Задар (з 21 червня 2019)
 Alitalia Рим-Ф'юмічіно
AlMasria Universal Airlines Сезонний чартер: Хургада
Arkia Тель-Авів
ASL Airlines France Сезонний: Париж-Шарль де Голль (з 24 червня 2019)
AtlasGlobal Стамбул–Ататюрк
 Austrian Airlines Відень
Aviolet Сезонний чартер: Анталія, Афіни, Барселона, Бодрум, Катанія, Кефалонія, Ханья, Корфу, Енфіда, Жирона, Іракліон, Карпатос, Ламеція-Терме, Лемнос, Палермо, Пальма-де-Мальорка, Превеза, Родос, Ріміні, Самос, Санторіні, Скіатос, Салоніки Закінф
 Belavia Будапешт, Мінськ
 Croatia Airlines Сезонні: Спліт
easyJet Берлін-Тегель
 easyJet Switzerland Базель-Мюлуз-Фрайбург, Женева
 Ellinair Сезонні: Іракліон
 Etihad Airways Абу-Дабі
 flydubai Дубай
FlyEgypt Сезонний чартер: Хургада
Hainan Airlines Пекін, Прага
Israir Тель-Авів
 LOT Polish Airlines Варшава-Шопен
 Lufthansa Франкфурт, Мюнхен
 Montenegro Airlines Подгориця, Тиват
 Norwegian Air Shuttle Осло-Гардермуен, Стокгольм-Арланда
 Pegasus Airlines Стамбул-Сабіха Гекчен
 Qatar Airways Доха
Red Wings Airlines Москва-Домодєдово
 Swiss International Air Lines Цюрих
SunExpress Сезонний чартер: Ізмір
 TAROM Бухарест
Transavia Амстердам
 Tunisair Туніс
Сезонний чартер: Монастір
 Turkish Airlines Стамбул-Ататюрк
 Vueling Сезонні: Барселона
 Wizz Air Базель-Мюлуз-Фрайбург, Париж-Бове, Дортмунд, Ейндговен, Гетеборг, Ганновер, Карлсруе/Баден-Баден, Лондон-Лутон, Мальме, Мальта, Меммінген, Стокгольм-Скавста
Сезонний: Ларнака

ВантажніРедагувати

Авіакомпанія Пункт призначення
ASL Airlines Switzerland Кельн/Бонн, Софія
European Air Transport Будапешт, Брюссель, Лінц
Mediterranean Air Freight Любляна
RAF-Avia Будапешт
Solinair Любляна, Сараєво
Swiftair Кельн/Бонн, Софія
Turkish Airlines Cargo Стамбул–Ататюрк

СтатистикаРедагувати

Рік Пасажирообіг Зміна Вантажообіг (т) Зміна Авіатрафік Зміна
2002 1,621,798 6,827 28,872
2003 1,849,148 14% 6,532 4% 32,484 13%
2004 2,045,282 11% 8,946 37% 36,416 12%
2005 2,032,357 1% 7,728 14% 37,614 3%
2006 2,222,445 9% 8,200 6% 42,360 13%
2007 2,512,890 13% 7,926 3% 43,448 3%
2008 2,650,048 5% 8,129 3% 44,454 2%
2009 2,384,077 10% 6,690 18% 40,664 8%
2010 2,698,730 13% 7,427 11% 44,160 9%
2011 3,124,633 16% 8,025 8% 44,923 2%
2012 3,363,919 8% 7,253 10% 44,990 0%
2013 3,543,194 5% 7,679 6% 46,828 4%
2014 4,638,577 31% 10,222 33% 58,695 25%
2015 4,776,110 3% 13,091 28% 58,506 0%
2016 4,924,992 3% 13,939 7% 58,633 0%
2017 5,343,420 9% 19,758 42% 58,859 0%
2018 5,641,105 5,6% 20,065 1.6% 59,036 0,3%
Source: [17]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати