Беклемішева Ірина Михайлівна

українська радянська художниця

Іри́на Миха́йлівна Беклемі́шева (нар. 20 квітня 1908, Ніжин — пом. 18 березня 1988, Київ) — українська радянська художниця; член Асоціації революційного мистецтва України у 1926—1927 роках, Об'єднання сучасних митців України у 1928 році та Спілки радянських художників України з 1938 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1964 року.

Беклемішева Ірина Михайлівна
Беклемішева Ірина Михайлівна.jpg
Народження 7 (20) квітня 1908
Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть 18 березня 1988(1988-03-18) (79 років)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Жанр пейзаж
Навчання Київський художній інститут (1927)
Діяльність художниця
Вчитель Кричевський Федір Григорович, Бойчук Михайло Львович, Крамаренко Лев Юрійович і Бурачек Микола Григорович
Працівник Київський державний художній інститут
Член Асоціація революційного мистецтва України, Об'єднання сучасних митців України і Національна спілка художників України
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв УРСР

ЖиттєписРедагувати

Народилася 7 [20] квітня 1908(19080420) року в місті Ніжині (нині Чернігівська область, Україна). У 1927 році закінчила Київський художній інститут, де її викладачами були зокрема Федір Кричевський, Михайло Бойчук, Лев Крамаренко, Микола Бурачек. Дипломна робота — картина «Праля». Упродовж 1936—1941 років викладала в ньому.

З 1946 жила й працювала в Чернівцях. Мешкала у будинку на вулиці Гвардійській, № 7, квартира № 4. У червні 1973 року узяла участь в урочистостях із нагоди першого випуску Кам'янець-Подільської міської дитячої художньої школи. Померла в Києві (за іншими даними в Чернівцях) 18 березня 1988 року.

ТворчістьРедагувати

 
«Кам'янець-Подільська фортеця».

Працювала в галузі станкового живопису, переважно в жанрі пейзажу. Відтворювала природу Буковини, Поділля, Криму, Черкащини, Київщини. Починала з тематичного живопису, дотримуючись канонів реалізму. У подальшому творчий метод художниці ґрунтується на імпресіоністських ідеях і пленерних засадах. Серед творів:

  • «Праля» (1927);
  • «Безробітні на Заході» (1931);
  • «Збір овочів» (1935);
  • «Перше Травня» (1937);
  • «Сутінки» (1945, Харківський художній музей);
  • «Натюрморт» (1945, Харківський художній музей);
  • серія «Пейзажі Буковини» (1945—1968);
  • «На Дністрі» (1948);
  • «Осінь» (1948);
  • «Лісосплав» (1950);
  • «Колгоспне стадо» (1951);
  • «Квітуча яблуня» (1952);
  • «Сплав» (1957);
  • «Весна на Буковині» (1958);
  • «Новий будинок» (1961, Кіровоградський краєзнавчий музей);
  • «На партизанській землі» (1963);
  • «Червоні буки» (1963);
  • «Весняні води» (1963);
  • «З Канівських круч» (1964);
  • «Гірська річка» (1965);
  • «Хотинська фортеця» (1966);
  • «Хотин. Стежки історії» (1967, полотно, олія);
  • «Зачароване озеро» (1967, олія, мастихін);
  • «Карпатська весна» (1968);
  • «Башта Кармелюка» (1968);
  • «Біля Хотинської фортеці» (1968);
  • «Гірський гомін» (1969, полотно, олія);
  • «Сині Карпати» (1969);
  • «Травень на Буковині» (1970);
  • «Кам'янець-Подільська фортеця» (1970, полотно, олія);
  • «Черемош» (1975);

Від 1927 брала участь у республіканських виставках, з 1957 року — у всесоюзних. Персональні виставки відбулися у Чернівцях у 1958, 1970, 1971, 1993 роках, Києві у 1959 році.

Твори зберігаються в Національному художньому музеї України, Харківському художньому музеї, Чернівецькому художньому музеї.

ЛітератураРедагувати