Безіменне (Кальміуський район)
Безі́менне — село Новоазовської міської громади Кальміуського району, на півдні Донецької області на узбережжі Азовського моря. Відстань до Новоазовська становить близько 12 км та проходить автошляхом М14E58.
| село Безіменне | |||
|---|---|---|---|
| |||
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Донецька область | ||
| Район | Кальміуський район | ||
| Громада | Новоазовська міська громада | ||
| Облікова картка | Безімене | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1799 (225 років) | ||
| Населення | 2 638 | ||
| Поштовий індекс | 87660 | ||
| Телефонний код | +380 6296 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 47°06′16″ пн. ш. 37°56′04″ сх. д.H G O | ||
| Середня висота над рівнем моря |
14 м | ||
| Водойми | балка Безіменна, Азовське море | ||
| Відстань до обласного центру |
133 км | ||
| Відстань до районного центру |
12 км | ||
| Найближча залізнична станція | Маріуполь | ||
| Відстань до залізничної станції |
33,7 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 87660, Донецька область, Кальміуський район, с. Безіменне, вул. Радянська, 45 | ||
| Сільський голова | Жук Сергій Іванович | ||
| Карта | |||
  Безіменне | |||
 Безіменне | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Загальні відомості ред.
Безіменне підпорядковане Новоазовській міській громаді. Через село проходить автошлях міжнародного значення E58 (Одеса — Маріуполь — Таганрог — Ростов-на-Дону).
Село Безіменне розташоване на березі Азовського моря, за 33 км від залізничної станції Маріуполь. Населення — 2638 особи. Новоазовській міській громаді підпорядковані також населені пункти Веденське, Качкарське, Митьково-Качкарі, Роза.
На східній околиці села є берегова коса, яку місцеві жителі називають «Лукомор'я»[1].
Економіка ред.
Колгосп «Дружба народів», центральна садиба якого міститься у Безіменному, має 4684 га орної землі. Це — велике багатогалузеве господарство, де вирощуються зернові, технічні та бобові культури. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво, садівництво, овочівництво. З допоміжних підприємств є майстерня для ремонту сільськогосподарської техніки.
Біля села знаходиться Новоазовська ВЕС (1 км на північ).
Історія ред.
Село Безіменне засноване 1799 року.
У 1942—1943 роках в селі діяла підпільна група. Патріоти підтримували зв'язок з діючими частинами Червоної армії, передаючи їм розвідувальні дані про ворога, брали участь у кількох десантних операціях у складі 385-го батальйону морської піхоти.
Походження назви ред.
За народними переказами таку своєрідну назву село отримало від Олександра Пушкіна, який, перебуваючи у південному засланні, проїжджав узбережжям Азовського моря. Приїхавши в чергове поселення, Олександр ушкін запитав у місцевих мешканців про назву селища. Вони йому відповіли, що село немає ще назви, воно без імені. І Пушкін, недовго думаючи, запропонував свою назву — Безіменне.
Російсько-українська війна 2014 року ред.
Увечері 1 вересня 2014 року була спроба прориву на Маріуполь з боку Новоазовська в районі села Безіменне; прикордонники спільно з батальйоном «Азов» у бою відбили прорив. Прикордонники втратили одного бійця, один поранений[2].
Внаслідок російської військової агресії із вересня 2014 року. Безіменне перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області.
9 травня 2017 року військові формування ДНР організували в Безіменному святкові заходи, які були обстріляні артилерією полку «Азов».За даними слідства організаторами обстрілу були командир полку Максим Жорін і начальник штабу полку Владислав Соболевський [3].
Впродовж квітня-травня 2022 року в селі Безіменне рашистськими окупаційними військами створені фільтраційні табори, які були перетворені на справжнє гетто для маріупольців.
Рашистські окупанти примусово вивезли з районів Гуглине, Мирний та Волонтерівки всіх чоловіків. Формальний привід — щодо фільтрації. Жодних особистих речей із собою взяти не було дозволено, паспорти та інші документи для ідентифікації особи були відібрані.
Чоловіків розмістили у приміщенні школи та клубу. Жахливі умови утримання людей, які змушені спати на підлозі в коридорах. Медична допомога не надавалася. У сусідньому селі Козацьке зафіксовано перший випадок смерті чоловіка через відмову окупантів викликати швидку допомогу[4].
Соціальна сфера ред.
У селі — середня школа, клуб, бібліотека. Функціонують пологовий будинок, фельдшерсько- акушерський пункт, яким завідував Є. О. Кошовий, нагороджений за сумлінну працю орденом Леніна. Є профілакторій для тваринників, відкрито дитячі ясла. Працюють рибопункт, відділення Кривокоського хлібоприймального пункту, 5 магазинів. На території села розташована риболовецька бригада колгоспу ім. XXI з'їзду КПРС (центральна садиба міститься у с. Широкиному). На узбережжі Азовського моря у с. Безіменному розташованій піонерський табір тресту «Красногвардійськвугілля» м. Макіївки.
Населення ред.
За даними перепису 2001 року населення села становило 2638 осіб, із них 45,19 % зазначили рідною мову українську, 53,71 % — російську, 0,8 %— вірменську, 0,08 %— грецьку, 0,04 %— болгарську, румунська та німецьку мови[5].
Примітки ред.
- ↑ Приазовське лукомор'я. Архів оригіналу за 6 квітня 2008. Процитовано 12 лютого 2009.
- ↑ Сили АТО відбили спробу прориву на Маріуполь. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 2 вересня 2014.
- ↑ Жесткая линия Авакова — обстрел Азовом поселка Безыменное[недоступне посилання]
- ↑ Фільтраційні табори для маріупольців (фото, відео) [Архівовано 10 травня 2022 у Wayback Machine.] // Вільне радіо, 2022-05-05
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 червня 2022.
Посилання ред.
- Погода Безіменне [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- ІМСУ [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |