Безсполучникове складне речення

Безсполучникове речення (БСР)  — складне речення, частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Між частинами безсполучникового речення (БСР) ставляться розділові знаки: кома, тире, двокрапка, крапка з комою.

Смислові відношення

За характером смислових зв'язків між частинами безсполучникові складні речення поділяються на два основні види::

• з однорідними частинами, які не підпорядковані одна одній (рівноправні); такі БСР співвідносні зі складносурядними реченнями. Наприклад: Малі озера блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л.Костенко).
• з неоднорідним частинам, одна з яких пояснює іншу; такі БСР близькі до складнопідрядних речень. Наприклад: У душі хлопець непокоївся: весна видалася засушливою (Г.Тютюнник).

Між однорідними частинами безсполучникових складних речень виділяють такі основні види смислових зв'язків:

1. одночасність дій, явищ: Посох горошок на дорозі, мачок вже цвіт давно згубив, високий соняшник на грядці журливо голову схилив (Олена Пчілка);
2. послідовність дій, явищ: Навколо все більше густів сірий морок, за ним ішла вечірня година (М. Стельмах);
3. зіставлення чи протиставлення змісту частин: Бджоли раді цвіту — люди літу (Народна творчість).

У безсполучникових складних реченнях, що виражають одночасність дій, частини можуть мінятися місцями: Десь скрипів віз; за гаєм, у хуторі, співали дівчата (С. Васильченко). За гаєм, у хуторі, співали дівчата; десь скрипів віз.

У безсполучникових складних реченнях зі значенням часової послідовності дій чи зіставними відношеннями частини не можуть міняти місце без порушення смислових зв'язків.

За будовою безсполучникові складні речення, що виражають одночасність або послідовність дій, є відкритими синтаксичними одиницями й можуть мати необмежену кількість частин.

Речення із зіставними чи протиставними зв'язками у своєму складі мають завжди тільки дві частини (тобто є двочленними). Вік живи — вік учись. (Народна творчість). Буде каяття на світі — вороття не буде (Т. Шевченко).

Безсполучникові складні речення з неоднорідними частинами за будовою є двочленними. За смисловими зв'язками вони поділяються на кілька видів:

1. Безсполучникові складні речення з умовним значенням. У цих реченнях перша частина виражає умову, за якої можлива дія другої частини. Не навчить школа — навчить життя (Народна творчість).
2. Безсполучникові складні речення з часовим значенням. У них перша частина вказує на час здійснення дії, про яку йдеться в другій частині. Зайде сонце — Катерина по садочку ходить… (Т. Шевченко).
3. Безсполучникові складні речення з причиновим значенням. У цих реченнях друга частина розкриває причину дії чи стану, про які йдеться в першій частині. Раптом Сіроманець заліг: з горба вітер доніс йому запах дикого звіра (М. Вінграновський).
4. Безсполучникові складні речення з наслідковим значенням. У них друга частина виражає наслідок або висновок із того, про що йдеться в першій частині. Ударили козаки веслами у воду — одскочив дуб од берега… (А. Кащенко).
5. Безсполучникові складні речення з пояснювальним значенням. Друга частина цих речень розкриває, пояснює чи уточнює зміст першої частини. Вже бачу: хмарою куриться шляхів нестямних курява (О. Гончар).

Розділові знаки

Кома

Між частинами безсполучникового складного речення ставлять кому, коли вони виражають

• одночасність подій, наприклад: Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива. (Т.Шевченко.)
• послідовність подій, наприклад: Додолу верби гне високі, горами хвилю підійма. (Т. Шевченко.)

Такі речення вимовляють з інтонацією

Крапка з комою

Крапку з комою ставлять між поширеними частинами БСР, у середині яких уже є розділові знаки, наприклад:

Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари. (Т. Шевченко.)

Двокрапка

Двокрапка ставиться, коли:

• друга частина складного речення конкретизує, пояснює або доповнює зміст першої частини, наприклад:

Добре тобі, брате: маєш крила… (Т. Шевченко.)

• друга частина виражає причину того, що відбувається в першій частині, наприклад:

Я сьогодні забарилась: батько занедужав.(Т. Шевченко)

Тире

Тире ставиться між частинами безсполучникового речення, коли:

• наступна частина виражає наслідок або висновок із того, про що йдеться в попередній, наприклад: Защебетав соловейко — пішла луна гаєм. (Т.Шевченко.)
• зміст частин протиставляється або зіставляється, наприклад: Зійде сонце — утру сльози. (Т. Шевченко.)
• наступна частина порівнюється за змістом з попередньою, наприклад: Гляне — воду витре. (Т. Шевченко.)

Першу частину таких речень вимовляють із підвищенням тону, а після паузи тон потрібно знизити.

Інтонація

Інтонація як специфічний і основний засіб зв’язку частин безсполучникового складного речення може бути різною:

• перелічувальна, яка виражає відношення однорідності;
• зіставлення й протиставлення;
• зумовленості, яка виражає змістові відношення умови, часу, наслідку й допустовості;
• з’ясувальна, що виражає причинові й пояснювальні відношення.

Джерела

• Бас-Кононенко О. В., Гнатюк Л. П. Українська мова. Теорія, завдання, тести: Навч. посібник для старшокласників та вступників до ВНЗу / О. В. Бас-Кононенко, Л. П. Гнатюк. — К.: Знання, 2009. — 405 с.
• Пономарів О. Д., Різун В. В., Шевченко Л. Ю. Сучасна українська мова: Підручник / За ред.. О. Д. Пономарева. — 2-ге вид., перероб. — К.: Либідь, 2001. — 400 с.
• Доленко М. Т., Дацюк І. І., Квашук А. Г. Сучасна українська мова. / за ред. Петік В. Г. — 3-тє вид., перероб. і доповн. — К.: Вища школа, 1987. — 352 с.
• Безсполучникове складне речення – Українська мова та література. web.archive.org. 28 березня 2022. Процитовано 21 травня 2022.