Відкрити головне меню

ІсторіяРедагувати

У I-й пол. XIX ст. село належало родині Кєшковських. У 1845 р. від них набуло село подружжя Вензеля Лазанського і Марія з Гневошіва. Далі власність на село перейшла до баронів Біфс (Beefs), a в 1881 р до Черкавських. (Czerkawskich). Особняк Черкавських існував до кінця II світової війни.

В селі в міжвоєнний час створено, завдяки зусиллям студентів Львівської Політехніки, ковзанярський центр.

У 1939 році в селі проживало 740 мешканців (550 українців-грекокатоликів, 45 українців-римокатоликів, 120 поляків і 25 євреїв)[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до неї[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями.

15-го вересня 1944 р. село окуповане радянськими військами[5]. В березні 1945 року територія віддана Польщі. Більшість українського населення села насильно переселено в СРСР в 1945-46 рр., решту депортовано в ході операції «Вісла» на новоздобуті понімецькі землі Польщі[6].

Церква Різдва Матері БожоїРедагувати

Перша згадка про греко-католицьку церкву села в 1761 р. Наступна дерев'яна збудована в 1830 р. Філіальна, парафії с. Монастирець Ліського деканату. Оновлена в 1937 р. Після 1947 р. спустошена. З 1961 року функціонує, як костел. Зберігся іконостас і вівтар з дарохранительницею.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

СучасністьРедагувати

Сприятливі природні умови, в тому числі теплові потоки, дозволяють робити так званий політ терміки. Перші змагання на планерах були організовані в 1929 році. Тепер тут працює науковий центр Ряшівської Політехніки.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 122 22 85 15
Жінки 147 35 82 30
Разом 269 57 167 45

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Безмігова Горішня

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
  3. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  4. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  5. ВОВ-60 — Сводки. Архів оригіналу за 18 травень 2012. Процитовано 9 січень 2015. 
  6. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Процитовано 2016-07-08. 
  7. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ЛітератураРедагувати