Відкрити головне меню

Васи́ль Андрі́йович Бе́гма (1 (14) січня 1906, Одеса, Російська імперія — 12 серпня 1965(1965-08-12), Київ, Українська РСР, СРСР) — радянський партійний і державний діяч. Член ЦК КПУ (1940–1965). Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 1–5-го скликань.

Бегма Василь Андрійович
Бегма Василь Андрійович.jpg
Народився 1 (14) січня 1906
Одеса, Одеське градоначальництво, Російська імперія
Помер 12 серпня 1965(1965-08-12) (59 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Діяльність політик
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d] і депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія ВКП(б)
Нагороди
Орден Леніна — 1944Орден Леніна — 1948Орден Леніна — 1956Орден Леніна
Орден Червоного Прапора  — 1943Орден Богдана Хмельницкого I ступеня  — 1944Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни II ступеня
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965

БіографіяРедагувати

Народився 1 (14) січня 1906(19060114) року в Одесі, у робітничому районі Пересип, у сім'ї робітника-ливарника одеського заводу Генна та пралі. У 1916 році сім'я переїхала до Херсона, де батько працював ливарником на заводі сільськогосподарських машин Гуревича. На цьому заводі почав працювати і його син. Після смерті батька в 1919 році, Василь Бегма з 14 років поступив учнем ливарника на херсонський судоремонтний завод імені Шмідта. З 1922 до 1928 року працював помічником ливарника, ливарником на херсонському заводі сільськогосподарських машин імені Петровського. Навчався на курсах підготовки, закінчив робітничий факультет при Одеському інституті інженерів водного транспорту. Два роки навчався у Херсонському вечірньому університеті.

У 1923 році стає членом комсомолу. Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1928 працював завідувачем економічного відділу Херсонського окружного комітету ЛКСМУ. У грудні 1928 — 1929 році — завідувач Херсонської біржі праці. У кінці 1929 — березні 1930 року — завідувач культвідділу Херсонської окружної ради профспілок. У березні 1930 — 1932 році — секретар партійного комітету ливарного цеху херсонського заводу імені Петровського. У кінці 1932 — березні 1933 року — заступник голови Херсонської міської ради профспілок з питань планування і заробітньої плати.

З березня 1933 до червня 1937 року — помічник начальника Політвідділу по роботі з комсомолом, заступник начальника Політвідділу з партійно-масової роботи радгоспу «Комсомолець» села Новогригорівки Юр'ївського району Дніпропетровської області.

У червні — грудні 1937 року — інструктор відділу керівних партійних органів Харківського обласного комітету КП(б)У. У грудні 1937 — липні 1938 року — 1-й секретар Богодухівського районного комітету КП(б)У Харківської області.

У липні — грудні 1938 року працював в апараті ЦК КП(б)У відповідальним організатором по Вінницькій, згодом — по Київській областях. У грудні 1938 — листопаді 1939 року — секретар Київського обласного комітету КП(б)У по кадрах.

У жовтні — листопаді 1939 — уповноважений ЦК КП(б)У з питань організаційно-партійної роботи у Луцькій області, начальник обласного тимчасового управління по Волинському воєводству у місті Луцьку. У листопаді 1939 — 1941 році — 1-й секретар Рівненського обласного комітету КП(б)У. Був обраний депутатом Народних зборів Західної України від Луцька.

У 1941–1942 роках — член Військової Ради 12-ї армії, полковий комісар. Воював на Південному, Донському і Кавказькому фронтах.

У 1942–1944 роках керував партизанською боротьбою проти німецьких окупантів на Рівненщині, командир з'єднання. Секретар Рівненського підпільного обкому КП(б)У і з 1943 року — начальник обласного штабу партизанського руху, присвоєно звання генерал-майора.

У 1944 — січні 1949 — 1-й секретар Рівненського обласного комітету КП(б)У. У січні 1949 — січні 1950 року навчався на курсах перших секретарів обкомів партії у Вищій партійній школі при ЦК ВКП(б).

У лютому 1950 — 1959 році — 1-й секретар Кам'янець-Подільського (Хмельницького) обласного комітету КП України. У 1955 році закінчив Кам'янець-Подільський сільськогосподарський технікум, отримав звання агронома. Навчався заочно в Кам'янець-Подільському сільськогосподарському інституті

З травня 1959 до серпня 1965 року — голова Партійної комісії при ЦК КПУ.

Делегат XVIII–XXI з'їздів КПРС, XV–ХХ з'їздів КП України.

Нагороди та відзнакиРедагувати

ТвориРедагувати

  • Пути непокоренных. — М., 1963. (рос.)
  • Шляхи нескорених (спільно з Л. Є. Кизею). — К., 1965.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати