Бая (птах)
| Бая | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
-_Male_W_IMG_0709.jpg) Самець баї
.jpg) Самиця баї
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Ploceus philippinus (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Loxia philippina Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Бая[2] (Ploceus philippinus) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 15 см. У самців з Південної Азії під час сезону розмноження тім'я яскраво-жовте, горло і скроні темно-коричневі, на обличчі темно-коричнева "маска", верхня частина тіла темно-коричнева, поцяткована жовтими смужками, груди жовті, решта нижньої частини тіла жовтувато-кремова. У самців з Південно-Східної Азії під час сезону розмноження груди охристі, горло світле. У самців під час негніздового періоду і у самиць верхня частина тіла темно-коричнева, поцяткована жовтуватими смужками, нижня частина тіла охриста або жовтувата, груди жовтуваті, решта нижньої частини тіла жовтувато-кремова, над очима малопомітні охристі "брови"[3].
Таксономія ред.
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив баю до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком, який, на його думку, походив з Філіппін. Він використав французьку назву Le gros-bec des Philippines та латинську назву Coccothraustes Philippensis[4]. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури[5]. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном[5]. Одним з цих видів була бая, для якого Лінней придумав біномінальну назву Loxia philippina[6]. Пізніше типове місцезнаходження баї було виправлено на Шрі-Ланку[7]. Баї є типовим видом роду Ткачик (Ploceus), введеного французьким натуралістом Жоржем Кюв'є у 1816 році[8].
Підвиди ред.
Виділяють п'ять підвидів:[9]
- P. p. philippinus (Linnaeus, 1766) — Пакистан, Індія (за винятком південного заходу і північного сходу), Шрі-Ланка і південь Непалу;
- P. p. travancoreensis Ali & Whistler, 1936 — південно-західна Індія (від Гоа до Керали);
- P. p. burmanicus Ticehurst, 1932 — від Бутану, Північно-Східної Індії і Бангладеш через М'янму до південно-західного Китаю;
- P. p. angelorum Deignan, 1956 — Таїланд і південний Лаос;
- P. p. infortunatus Hartert, E, 1902 — південь В'єтнаму, Малайський півострів, Суматра, Ніас, Ява і Балі.
Поширення і екологія ред.
Баї мешкають в Пакистані, Індії, Бангладеш, Непалі, Бутані, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії та на Шрі-Ланці. Вони живуть на луках, полях і пасовищах, в саванах та на узліссях тропічних лісів. Популяції, що мешкають в Гімалаях, взимку мігрують в долини. Зустрічаються зграями, які можуть нараховувати до 200 птахів. Живляться переважно насінням, зокрема зерном на полях, через що вважаються шкідниками посівів, а також комахами, іншими безхребетними і дрібними хребетними[10][11]. Гніздяться колоніями, що можуть нараховувати до 200 гнізд. Самці будують мішечкоподібні гнізда, які підвішуються на деревах, на висоті 3 м над землею. Гнізда мають довгий, трубкоподібний вхід, направлений донизу. Самці будують від 2 до 5 таких гнізд і паруються з кількома самицями. В кладці від 3 до 5 яєць, інкубаційний період триває приблизно 2 тижні. Пташенята покидають гніздо через 15-17 днів після вилуплення. Самці набувають дорослого забарвлення у віці 2 років, самиці у річному віці.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Ploceus philippinus. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Salim, Ali (2002). The Book of Indian Birds (вид. Third). Oxford University Press. с. 64, 283. ISBN 0-19-566523-6.
- ↑ Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés. Т. 3. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 232—235, Plate 12 fig 1. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ а б Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 305—306. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ Mayr, Ernst; Greenway, James C. Jr, ред. (1962). Check-list of birds of the world. Т. 15. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 53. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ Cuvier, Georges (1816). Le Règne animal distribué d'après son organisation : pour servir de base a l'histoire naturelle des animaux et d'introduction a l'anatomie comparée (фр.). Т. 1. Paris: Déterville. с. 383. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ Ali, Mir Hamid; Singh, T.G. Manmohan; Banu, Aziz; Rao, M. Anand; Janak, A.T. Sainath (1978). Observations on the food and feeding habits of Baya Weaver Ploceus philippinus. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 75: 1198—1204. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
- ↑ Varu, SN (2002). Food habits of the Baya Weaver Ploceus philippinus (Linn.). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 99 (2): 320. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
Джерела ред.
- Baya Weaver [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.] - Species text in Weaver Watch.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |