Баязид Дода
Баязид Дода (близько 1888, Штіровіца, Османська імперія, нині Північна Македонія — 25 квітня 1933, Відень, Австрія) — геолог, фотограф і етнограф албанського походження, секретар і компаньйон австро-угорського дослідника Ференца Нопчі.
| Баязид Дода | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1888 Štirovicad, Гостивар (община), Північна Македонія |
| Помер |
25 квітня 1933 Відень, Перша Австрійська Республіка |
| Країна |
.svg){kind=small} Османська імперія.svg){kind=small} Албанія |
| Діяльність | фотограф, етнограф |
| Знання мов | албанська і німецька |
Біографія ред.
Дода народився в албанській сім'ї у селі на заході сучасної Північної Македонії. Через відсутність роботи та бідність молодик поїхав у Бухарест на заробітки. Там у 1906 році він зустрів барона Нопчу. Нопча найняв його секретарем і, вочевидь, одразу закохався, про що свідчить щоденник мандрівника. Декілька місяців вони провели в родинному маєтку Нопчі в Сачелі. Пізніше подорожували до Лондона, де Дода захворів на грип.
У листопаді 1907 року вони були вже в Шкодері, а надалі попрямували до рідного села Доди. Там їх узяв у полон місцевий розбійник.[1]
1913 року сербські військові вбили батька й брата Доди, можливо через помсту за його зв'язки з австро-угорцями.
У 1920-ті разом з Нопчею Дода подорожував по Південній Європі на мотоциклі. Наприкінці життя Дода страждав на алкоголізм.[2].
Вранці 25 квітня 1933 року Ференц Нопча дав Баязиду снодійне, після чого застрелив його й застрелився сам.
На честь Баязида Ференц Нопча назвав вид викопних черепах Kallokibotion bajazidi.
Дослідження ред.
Дода брав активну участь у палеонтологічних дослідженнях. Зокрема під час розкопок поблизу Сачела 1912 року знайшов скам'янілості, які Нопча 1915 року описав як анкілозаврового динозавра Struthiosaurus transylvanicus[3]
Албанолог Роберт Елсі знайшов написаний Додою не пізніше 1914 року рукопис щодо етнографії албанців у західній частині сучасної Північної Македонії. У 2007 році у Відні він видав її як книгу Баязида Доди «Albanisches Bauerleben im oberen Rekatal bei Dibra (Makedonien)» (Життя албанських селян у долині Горної Ріки поблизу Дібри (Македонія)). Рукопис містив детальні відомості щодо культури й побуту населення македонського регіону Горна Река[en] (охоплює сучасні общини Маврово і Ростуша і Гостивар), зокрема розкривав теми місцевої їжі та лікарських рослин. Імовірно, цю працю Дода написав у рамках полеміки з сербським астрономом і націоналістом Спиридоном Гопцевичем, який у власних розвідках розглядав мешканців Штіровіци як албанізованих сербів[4].
Примітки ред.
- ↑ 1907. Baron Franz Nopcsa: The Baron Held Hostage in the Mountains of Dibra. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
- ↑ Pickerell, J. (2016). Weird Dinosaurs: The Strange New Fossils Challenging Everything We Thought We Knew. New York: Columbia University Press. doi:10.7312/pick18098
- ↑ Ősi, Attila; Codrea, Vlad; Prondvai, Edina; Csiki-Sava, Zoltán (2014). New ankylosaurian material from the Upper Cretaceous of Transylvania. Annales de Paléontologie. 100 (3): 257—271. doi:10.1016/j.annpal.2014.02.001. ISSN 0753-3969.(англ.)
- ↑ Pieroni, Andrea; Rexhepi, Besnik; Nedelcheva, Anely; Hajdari, Avni; Mustafa, Behxhet; Kolosova, Valeria; Cianfaglione, Kevin; Quave, Cassandra L (2013). One century later: the folk botanical knowledge of the last remaining Albanians of the upper Reka Valley, Mount Korab, Western Macedonia. Journal of Ethnobiology and Ethnomedicine. 9 (1): 22. doi:10.1186/1746-4269-9-22. ISSN 1746-4269.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)(англ.)
Джерела ред.
- Robert Elsie (31 березня 2014). Traveler, Scholar, Political Adventurer: A Transylvanian Baron at the Birth of Albanian Independence The Memoirs of Franz Nopcsa. Central European University Press. ISBN 978-615-5225-80-2. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.(англ.)
- Robert Elsie. Early Photography in Albania [Архівовано 28 січня 2020 у Wayback Machine.]. AL Photography(англ.)