Відкрити головне меню

Баште́чки — село в Україні, в Жашківському районі Черкаської області, центр сільської ради. Населення — 960 осіб, дворів — 417.

село Баштечки
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Жашківський район
Рада/громада Баштечківська сільська рада
Код КОАТУУ 7120980801
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване 17 століття
Населення 850 чоловік
Поштовий індекс 19222
Телефонний код +380 4747
Географічні дані
Географічні координати 49°14′29″ пн. ш. 30°19′09″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
194 м
Відстань до
обласного центру
126,9 (фізична) км[1]
Відстань до
районного центру
20 (автошляхами) км
Найближча залізнична станція Жашків
Відстань до
залізничної станції
20 км
Місцева влада
Сільський голова Ленін Владислав Олександрович
Карта
Баштечки. Карта розташування: Україна
Баштечки
Баштечки
Баштечки. Карта розташування: Черкаська область
Баштечки
Баштечки

ГеографіяРедагувати

Село розташоване за 20 км на схід від районного центру та залізничної станції Жашків.

Історичні відомостіРедагувати

Село відоме з 17 століття. Назва села походить (за історичними переказами) від назви сторожових веж, яких було три і які служили спостережними пунктами на кордоні Давньоруської (Київської Русі) держави.

1705 року збудована дерев'яна церква в ім'я великомученика Дмитрія[2], яку після Жовтневого перевороту 1917 року за наказом комуністичної влади було зруйновано.

На трьох-чотирьох бідняків-селян припадала одна десятина землі, в той час як поміщик Харевський володів 2000 десятинами. До того ж більшість господарств не мали коней і корів. Важким тягарем для селянства були також різноманітні непосильні для них податки. Податки селяни платили значно більші, ніж поміщики, а щоб виплатити їх змушені були продавати значну частину свого врожаю, а то й навіть землю, самі ж йшли у найми. В селі була суцільна неписьменність.

Фельдшер, який мав обслуговувати селян, з'являвся в Баштечках 1—2 рази на рік. Епідемія холери, що спалахнула у 1900 році, забрала життя сотні селян.

Після Жовтневого перевороту влада у селі перейшла до рук більшовиків, які організували в 1918 році бойовий штаб — комітет бідноти. Втік у невідомому напрямку поміщик Харевський і його управитель Мілевський.

У 1925 році селяни організували СОЗ (Союз спільного обробітку землі). Землі, які спільно оброблялися, мали шестипільну систему обробітку. Головою Союзу був обраний С. Бондаренко.

У 1928 році розпочалася примусова колективізація. В селі організовано перший колгосп «Перемога», головою якого став Федот Михайлович Чорний. Колгосп «Хлібороб», де головою став Сайжюк Дмитро Михайлович, було організовано у 1929 році, а у 1930 році — третій колгосп «Червоний Кут», де першим головою був Талим Іванович Коваль. У подальшому колгосп «Хлібороб» і «Перемога» було об'єднано в один імені Ворошилова, а в 1950 році вони об'єднані в колгосп імені Молотова.

Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 288 мешканців села.[3]

У період Другої світової війни 250 мешканців села воювали на різних фронтах, з них 153 загинули, 186 нагороджено орденами і медалями. На честь воїнів, що відвоювали село, встановлено обеліск Слави. 142 мешканця села було вивезено до Німеччини на примусові роботи, здебільшого це були юнаки та дівчата. 28 з них були закатовані та розстріляні. Під час війни з 520 дворів уціліло лише 13 (на вулиці Плоска, нині Ярошука Володі), решта була знищена війною. Під час відвоювання села в Баштечках загинули 781 чоловік. Вони були поховані в братській могилі.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 1 389 чоловік, працював колгосп імені Суворова, за яким було закріплено 2 619,7 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2 305,7 га орної землі. Господарство вирощувало зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали автотракторна майстерня, пилорама, крупорушка. На той час в селі також працювали середня школа, 2 бібліотеки з фондом 19 тисяч книг, будинок культури на 600 місць з стаціонарною широкоекранною кіноустановкою, медпункт, аптека, дитячий садок, магазин.

До 1972 року колгоспники працювали під керівництвом Г. Я. Харченка. З 1972 року по 1984 рік колгосп імені Суворова очолював баштечанин Михайло Олексійович Зайчук. З 1984 року по 1996 рік головою колгоспу працював королівчанин Співак Петро Іванович. Після П. І. Співака декілька років господарство очолювали А. В. Коломієць, М. В. Пономаренко та О. В. Примак. У березні 2000 року колгосп імені Суворова реформовано і утворено СТОВ «Баштечки». 23 жовтня 2002 року прийшов інвестор «Стоїк» із міста Київ, у результаті чого було утворено ТОВ «Сузір'я» на чолі з генеральним директором М. А. Зеляком.

ПерсоналіїРедагувати

В селі народились:

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати