Баширов Тахір Тахірович
Тахі́р Тахі́рович Баши́ров (нар. 25 лютого 1985 — пом. 25 січня 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Баширов Тахір Тахірович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
25 лютого 1985 Ніжин | |
| Смерть |
25 січня 2015 (29 років) Авдіївка | |
| Поховання | Ніжин | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Танкові війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Закінчив 9 класів ніжинської ЗОШ № 15 (2000), та Ніжинський професійний аграрний ліцей (2003), за спеціальністю «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар-ремонтник, водій»[1]. Пройшов строкову військову службу в лавах ЗСУ — служив водієм 2-ї автомобільної роти 51-го окремого автомобільного батальйону, Командування сил підтримки ЗСУ. Демобілізувавшись, працював у Києві та Ніжині.
28 серпня 2014-го мобілізований як доброволець, солдат 1-ї окремої гвардійської танкової бригади.
Загинув 25 січня 2015-го у бою поблизу міста Авдіївка. Військові переганяли танки, Баширов у ролі механкіка-водія їхав у першому, наїхав на вибухівку, котра вибухнула під днищем. Танкісти з іншого перекинутого танка вибралися самотужки та почали допомагати екіпажу підірваного танка, в якому Тахір отримав сильні поранення ніг. Від вибуху в танка викрутило механізм відкриття люку і його змогли відкрити лише на декілька сантиметрів. Тахір помер від крововтрати[2].
Без Тахіра лишилися батьки, сестра Олена, дружина Юлія та двоє дітей — син Артур 2009 р.н. і донька Арина 2013 р.н.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
- У 2015 році на будівлі Ніжинської загальноосвітньої школи № 15 (вул. Об'їжджа, 123), де навчався Тахір Баширов у 1991—2000 роках, та на будівлі Ніжинського професійного аграрного ліцею (вул. Незалежності, 5а), де навчався Тахір Баширов у 2000—2003 роках, йому встановлені меморіальні дошки[1].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 25 січня[4][5].
Примітки ред.
- ↑ а б Баширов Тахір Тахірович. chz.org.ua. Товариство «Чернігівське земляцтво». Архів оригіналу за 15 травня 2021.
- ↑ Січнева епопея
- ↑ Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 25 січня на YouTube
Посилання ред.
- Баширов Тахір Тахірович [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Баширов Тахір Тахірович [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.] // Український меморіал
- Танкісти України [Архівовано 14 вересня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |