Башилов Михайло Сергійович
Миха́йло Сергі́йович Баши́лов (18 жовтня 1821 — †1870) — російський художник-ілюстратор.
| Башилов Михайло Сергійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Башилов Михаил Сергеевич | ||||
| Народження | 18 жовтня 1821[1] | |||
| Смерть | 1870[1] | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія[1] | |||
| Жанр | ілюстрація[1] і карикатура[1] | |||
| Навчання | Імператорський Харківський університет | |||
| Діяльність | художник | |||
| Працівник | Імператорський Харківський університет | |||
| Роботи в колекції | Print Collectiond[2] | |||
|
| ||||
Закінчив Харківський університет.
В альманасі «Молодик» (1843–1844) опублікував літографічні портрети Г. Квітки-Основ'яненка та І. Котляревського. .
Відомі ілюстрації Башилова до творів: «Лихо з розуму» О.С. Грибоєдова, «Війна і мир» Л.М. Толстого, «Губернські нариси» М.Є. Салтикова-Щедріна. Працював також як живописець і карикатурист.
Шевченко познайомився з Башиловим 1843, ймовірно, в Линовиці. Башилов і Я. Бальмен були ілюстраторами рукописного «Кобзаря» Шевченка (1844); кожний з них виконав по 39 ілюстрацій: заставок, кінцівок і заголовних літер. Башилов, зокрема, ілюстрував «Перебендю», «Катерину», «Тополю», «До Основ'яненка», «Івана Підкову», «Тарасову ніч». На першій сторінці книжки Башилов намалював портрет Шевченка (туш та перо). В 1857 він написав олією картину «Наймичка», а 1858 — «Три покоління» за поемою Шевченка «Наймичка». Його художні твори експонуються в Державному музеї Тараса Шевченка у Києві. Авторство ілюстрацій М.Башилова та Я.де Бальмена до «Кобзаря» Т.Шевченка вперше було атрибутовано 1924 р. мистецтвознавцями — Володимиром Вайсблатом (Київ) та Павлом Еттінгєром (Москва).
Література ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Мацапура М. І. Михайло Башилов — перший ілюстратор творів Кобзаря «Україна», 1966, № 52.
- «КИЕВ ПОНЕМНОГУ ПРЕВРАЩАЕТСЯ В ГЛУХУЮ ПРОВИНЦИЮ…». Письма В. Н. Вайсблата П. Д. Эттингеру — http://aej.org.ua/History/1041.html [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (Див. Лист 12)
- Шевченківська енциклопедія, Т.1 (А-В). — К., 2012.
- ↑ а б в г д Башилов, Михаил Сергеевич // Барыкова — Бессалько — 1927. — Т. 5. — С. 105.
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/131641