Бачинський Едмунд Степанович

Едмунд Бачинський
Ім'я при народженні	Едмунд Бачинський
Народився	13 червня 1880; Тячівський район, Закарпатська область, СРСР
Помер	1945; Єнакієве, Сталінська область, Українська РСР, СРСР; ·тиф
Країна	Чехословаччина
Національність	українець
Діяльність	адвокат, політик
Alma mater	Будапештський університет
Посада	Міністр внутрішніх справ Карпатської України
Термін	11 жовтня — 1 грудня 1938
Попередник	посада запроваджена
Наступник	Юрій Перевузник
Партія	Республіканська партія землеробського та дрібноселянського населенняd
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Едмунд Степанович Бачинський (чеськ. Edmund Bačinský; 13 червня 1880, с. Калини Тячівський район, Закарпатська область — 1945, м. Єнакієве, Донецька область) — громадсько-політичний діяч Підкарпатської Русі, міський голова (урядовий комісар) Ужгорода (1922 — 1927), міністр внутрішніх справ першого підкарпатського уряду в 1938 році, посол (1925 — 1929) та сенатор (1929 — 1938) Чехословацького парламенту^[1]. Доктор права. Належав до москвофільського напрямку.

Життєпис ред.

Народився у 1880 році в селі Калини Мармароського комітату. Батько — греко-католицький священик Степан Бачинський (1851–1936), мати — Єлизавета Фірцак (1859-1927), двоюрідна сестра Юлія Фірцака, єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії.

Закінчив правничий факультет Будапештського університету, здобувши ступінь доктора права. Напередодні Першої світової війни працював на урядових посадах в Угорщині. Спершу стажувався у суді міста Ньїредьгаза, а у 1906 році був призначений заступником реєстратора у суд міста Сату-Маре. У червні 1909 року одружився з Міци (Марією) Товт, яка померла у травні 1910 року під час пологів.

У 1922 році повернувся до рідного краю, де був мером Ужгорода та членом земського уряду. З 1927 по 1936 роки входив до москвофільського Товариства імені Олександра Духновича, яке впродовж трьох місяців 1936 року очолював, вийшовши з нього у знак протесту проти про угорських дій Фенцика. З 1929 по 1938 роки обирався сенатором Чехословацького парламенту від аграрної партії. Очолював кооперативну спілку Підкарпатської Русі.

15 серпня 1925 обраний заступником голови спортивного клубу «Русь». В 1930-х очолює футбольну команду СК «Русь».

З 11 до 26 жовтня 1938 року входив у перший автономний уряд Карпатської Русі, обіймав у ньому пост міністра внутрішніх справ. Входив і до складу другого уряду, очолюваного Августином Волошином.

19 жовтня 1938 представляв інтереси Підкарпатської Русі на переговорах у Мюнхені про майбутні кордони. З цього приводу (перед Віденським арбітражем) зустрічався з міністром закордонних справ Німеччини Йоахимом фон Ріббентропом.

Наприкінці 1938 року працював у Хусті, куди переїхав як міністр автономного уряду.

Після окупації Карпатської України Угорщиною відійшов від політичної діяльності та працював адвокатом.

З приходом Червоної Армії був заарештований управлінням контррозвідки СМЕРШ 4-го Українського фронту в грудні 1944 року і без суду був етапований до м. Єнакієве Сталінської області, де й помер від тифу в таборі для військовополонених на шахті «Юнком» у 1945.

Під час горбачовської перебудови, на обґрунтовані заяви які писав у КГБ та прокуратуру його племінник Едмунд Андрійович, відповіли, що по трьох органах (суд, прокуратура, КДБ) «не проходив». Оскільки його не судили, то й слідів ніяких не залишено. Тому Едмунд Бачинський досі не реабілітований.

Примітки ред.

↑ F. Čapka: Dějiny zemí Koruny české v datech — vlády. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 27 лютого 2010.

Література ред.

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Худанич, В.І. Бачинський Едмунд Степанович: громад.-політ. діяч / Енциклопедія Закарпаття: визначні особи ХХ століття. – Ужгород: Ґражда, 2007. – С. 33-34

Посилання ред.

Прилуцький В.І. Бачинський Едмунд [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Життєвий шлях Едмунда Бачинського [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Атлас Закарпаття
Життєвий шлях Едмунда Бачинського [Архівовано 10 січня 2010 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] F. Čapka: Dějiny zemí Koruny české v datech — vlády. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 27 лютого 2010.

[1]