Озеро Бахтеґан (перс. دریاچۀ بختگان‎) - солоне озеро в остані Фарс (південний Іран) за 150 км на схід від Шираза і за 15 км на захід від Нейрізу.

Бахтеґан
перс. بختگان
Бахтеґан
Бахтеґан
29°21′55″ пн. ш. 53°50′18″ сх. д. / 29.36540000002777973° пн. ш. 53.83850000002777847° сх. д. / 29.36540000002777973; 53.83850000002777847Координати: 29°21′55″ пн. ш. 53°50′18″ сх. д. / 29.36540000002777973° пн. ш. 53.83850000002777847° сх. д. / 29.36540000002777973; 53.83850000002777847
Розташування
Країна  Іран
Розташування Іран
Прибережні країни Іран Іран
Геологічні дані
Тип Солоне озеро
Природоох. тер-я Bakhtegan National Parkd
Розміри
Площа поверхні 3500  км²
Висота ~ 1500 м
Довжина 70  км
Вода
Солоність солоне  г/л
Басейн
Вливаються Kor Riverd
Країни басейну Іран Іран
Інше
Geonames 141855 і 7034042
Бахтеґан. Карта розташування: Іран
Бахтеґан
Бахтеґан (Іран)
Мапа

CMNS: Бахтеґан у Вікісховищі

Маючи площу поверхні 3500 км² Бахтеган посідало друге за розміром місце серед в Ірані. Живилося водою річки Кор[fa][1]. Було місцем зимівлі перелітних птахів із Росії та рівнин Сибіру, таких як: фламінго, Calonectris, качок та інших. Кілька дамб на річці Кор значно зменшили кількість води, яка потрапляла в озеро, що призвело до підвищення солоності й почало загрожувати популяції перелітних птахів[1]. Нині озеро повністю пересохло.

Висихання озера ред.

Через будівництво дамби Доруздан[fa] на річці Кор зменшилась кількість води, яка потрапляла з неї до озера.

Крім того, на річці Сейванд[fa], яка була притокою річки Кор, також побудували греблю під назвою Сейванд[fa]. Через це вода з річки Сейванд взагалі перестала потрапляти в озеро Бахтеґан і воно повністю пересохло. Вода є лише в тих місцях, де на поверхню виходять місцеві джерела[2].

Вплив на довкілля ред.

Неподалік від озера Бахтеґан розташоване озеро Ташк. Але на відміну від Бахтеґана воно живиться перетоком води з боліт, які розташовані на заході, і великим постійним джерелом на північному заході.

Зазвичай озера були роз'єднані вузькими стрічками суходолу, але в роки рясних дощів, наприклад 1934 і 1971, могли об'єднуватись в одне озеро. Однак після років посухи могли майже повністю висихати, крім ділянок поблизу джерел, навіть ще до будівництва дамб.

Взимку на озерах гніздилося більш як 20 000 перелітних птахів, а отже вони відігравали надзвичайно важливу роль у збереженні генетичної й біологічної різноманітності регіону.

За Рамсарською конвенцією 1971 року обидва озера, їхня дельта і підживлювані джерелами болота були позначені як водно-болотяні угіддя міжнародного значення.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б "Bakhtegan Ecology Alarming", Iran Daily, Aug. 9, 2007. Архів оригіналу за 10 липня 2007. Процитовано 4 лютого 2016.
  2. Зрештою дамби стали причиною висихання озера Бахтеґан [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](перс.)

Посилання ред.