Абу Зафар Сіраджуддін Мухаммад Бахадур Шах Зафар або Бахадур Шах II (24 жовтня 1775, Делі, Імперія Великих Моголів — 7 листопада 1862, Рангун, Бірма, Британська Індія) — останній імператор Імперії Великих Моголів (час правління 28 вересня 1837 — 14 вересня 1857), на той час — залежної території від Британської Ост-Індійської компанії.

Бахадур Шах Зафар
ابو ظفر سِراجُ الْدین محمد بُہادر شاہ ظفر

урду ابو ظفر سِراجُ الْدین محمد بُہادر شاہ ظفر
Могольський імператор
Правління 28 вересня 183714 вересня 1857
Попередник Акбар Шах II
Біографічні дані
Релігія Сунізм
Народження 24 жовтня 1775(1775-10-24)[1][2][3]
Делі, Імперія Великих Моголів
Смерть 7 листопада 1862(1862-11-07)[1][2][3] (87 років)
Ранґун, Бірма, Британська Індія
Поховання Янгон
У шлюбі з Taj Mahal Begumd і Zeenat Mahald
Діти Мірза Яван Бахтd, Мірза Фархунда Шахd, Mirza Dara Bakhtd і Mirza Khizr Sultand
Династія Моголи
Батько Акбар Шах II[3]
Мати Lal Bai Timurid Qudsia Begum Sahiba, Kallu Baid[3]
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Був плідним поетом, писав мовою урду. Найбільш плідним є період його заслання, перебування у Рангуні. Складав переважно газелі.

Джерела ред.


  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  3. а б в г Lundy D. R. The Peerage