Батир (24 травня 1970 р.н.[1][2] — помер в 1993 в Караганді) — індійський слон з Карагандинського зоопарку в Казахстані, якому приписували здібності імітувати живу російську мову та звуки довкілля.

Маленьке слоненя Батир на поштовій марці Казахстану

Загальні відомості ред.

Народжений у неволі, у диких слонів, самки на прізвисько Пальма та самця на прізвисько Дубас,[3] які були подаровані Казахстану прем'єр міністром Індії Джавахарлалом Неру та перебували в Алматинському зоопарку.

Унікальна властивість тварини, давно вже стала світовою легендою — здатність імітувати людську мову та спілкуватися зі співробітниками зоопарку, просячи воду чи похваляючись собою. Феномен ‘Розмовляючого слона’ відомий у всьому світі завдяки публікаціям в ЗМІ (здебільшого іронічними — видаючи бажане за дійсне та прикрашуючи домислами), а також книгами про поведінку тварин та науково-практичними конференціями. Багато хто прагнув приїхати та подивитися на чудасію. Одна з труп чехословацького цирку була у захваті та бажала придбати слона, пропонуючи натомість дуже рідкістних карликових шимпанзе, але співробітники зоопарку від обміну відмовились. Вивченням слона та його комунікативної здатності займався А. Н. Погребной-Александров[4] (дослідник феномену та автор багатьох публікацій про нього). Інформація була вперше опублікована у 1979 році. Перший, єдиний та винятковий випадок із життя тваринного світу на той період часу відбувся у СРСР.

За повідомленнями Погребного-Александрова: ‘Трубні звуки слони вимовляють через хобіт — піднявши його над головою’; Батир, нарівні з трубними звуками, вимовляв слова (у тому числі й неформальної мови), маніпулюючи кінцем хоботу закладеного у роті, збоку — у основи, притиснувши його нижньою щелепою та маніпулюючи язиком. Язик слона має здатність рухатись на будь-якій його поверхні (на відміну від людського язика) та не має великої жорсткості — шовковистий на дотик. Крім того, стоячи спокійно в куті вольєри (здебільшого вночі), із звисаючим розслабленим хоботом у основі та по всьому його периметру, вимовляв слова дуже тихо — як ультразвукові прилади від москітів або писк комарів, що людське вухо розрізняє приблизно до 40-річного віку. Тільки кінець хоботу був зажатий всередину, тому слон виконував незначні рухи пальцевидним відростком на кінчику хобота. Потрібно звернути увагу на те, що цей ‘палець’ у слонів дуже чутливий та за допомогою його тварини можуть підбирати дуже малі предмети.

Вперше на здатності слона звернули увагу співробітники зоопарку, взимку — під Новий Рік, 1977 року.

За час спостереження за слоном було проведено аудіовізуальни записи. Частина матеріалів про слона зберігається в МДУ (Росія).

Лексикон слона ред.

Слон Батир вимовляв близько 20 слів на російській та казахській мовах,[5] звуки та короткі фрази (у тому числі й неформальної мови).[6]

Повний список слів та словосполучень, що вимовляв Батир
  • «Бати́р» — уривчасто (хобот у роті);
  • «Я» — дуже уривчасто і у сполученні із своїм ім'ям, при довгій вимові, так що «Я-Бати́р», звучало майже злитно;
  • «Ба́ти́р» — роздумливо-ласкаво й протяжно (хобот у роті);
  • «Батир, Батир, Батир…» — бігаючи по вольєру (хобот у роті);
  • "Батырушка" — ласкава версія імені Батир (Батирушка);[7]
  • «Води́» — питався (хобот у роті);
  • «Хоро́ший» — хвалився (хобот у роті);
  • «Батир хоро́ший» — хвалився (хобот у роті);
  • «Ой-ё-ёй» — бешкетний вигук (бешкетно і дуже дзвінко — хобот у роті);
  • «Дурак» — рідко й уривчасто (хобот у роті);
  • «Плохой» — рідко лаявся (хобот во рту);
  • «Батир плохой» — рідко лаяв себе (хобот у роті);
  • «Іді́» — звав, підзивав (хобот у роті);
  • «Іді (на) хуй» — перший і єдиний раз під час зйомок телепередачі — «на» майже не вимовлялося (хобот у роті);
  • «Хуй» — рідко и уривчасто (хобот у роті);
  • «Ба́-ба» — бабушка (хобот у роті);
  • «Да́» — згода (хобот у роті);
  • «Дай» — прохання (хобот у роті);
  • «Дай-дай-дай» — прохання і ігри (хобот у роті);
  • «Разаводва-три» — відрахунок музикального такту, крутячись та пританцовуючи (хобот у роті).
Інші звуки
  • свист людини;
  • слова людської мови, що промовлялись на рівні інфра- та ультразвукових[8] частот;
  • імітація різкого скрежету гуми або пінопласту по склу;
  • писк щурів або мишей;
  • гавкіт собак;
  • природні трубні звуки слонів.

Зарубіжна пресса ред.

SOVIET ZOO HAS TALKING ELEPHANT written by Richard Beeston in Moscow, Batyr, a 10 year old indian elephant at the Karaganda Zoo in soviet kazakhstan, can say phrases like 'Batyr is good' and verbs like 'drink' and 'give', a Moscow newspaper reported yesterday. Its said that a recording of its voice was heard recently on the Kazakh state radio. & he just pushes his trunk into his mouth and starts talking' said the deputy director of the zoo, Mr Boris Kosinsky, he told a correspondent from the young communist league newspaper that it all began 3 years ago when a startled night watchman reported that he had heard the elephant talking to itself. (Daily Telegraph newspaper, 9th April 1980)

Причини смерті ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Алма-Атинський зоопарк оголосив офіційну дату народження Батира 1970-05-24.
  2. Batyr (photo).
  3. Родословно древо слонів
  4. Біографія
  5. Необхідно зазначити, що як і людина має своєрідний акцент при розмові на нерідній мові, так і слон говорив зі своєрідним звуковим тембром. Частота звукової вібрації дорівнювала чоловічому голосу — басу. Розшифровку голосу слона Батира проводили в МДУ на старих приладах, які були на той час.
  6. Список лексикона слона складено на основі аудіовізуальних записів, наукових досліджень та статистичних анкетних даних опиту свідків, що безпосередньо чули Батира. Не враховували поодинокі та суперечливі звуки. Усі інші слова, наведені у ЗМІ 2 вигадка та інтерпретація переказів. Наприклад, фразу зі словом «води», переказували як: «слон прохав пити» та/або використали подібні висловлювання, що призвело до зростання вигадок у ЗМІ.
  7. Видеоархів.
  8. Слон не вимовляв слова саме в «ультразвуковому діапазоні». На той час не було можливості замірити частоту звука. Але «частіше Батир вимовляв слова дуже тихо, на рівні звука, який виробляється побутовими або персональними ультразвуковими пристроями від москітів, або на рівні писку комарів»[1] [2] [3] [Архівовано 2007-10-12 у Wayback Machine.]. В цей час слон стояв спокійно, головою в кут вольєра и задки до спостерігачів, з опущеним хоботом, що звисав та лише його кінець з пальцевидним відростком продовжував маніпулювати, затискуючи «ніс» та стримуючи повітря, яке видихав. «Це було щось дивне і дуже тихе — між шепотом ті писком, але чутне безпосередньо біля слона: не більш ніж півтора — максимум, двох метрів. При записуванні „мови“ слона в зазначеному звуковому діапазоні, сприяла невдача: підійти ближче метра не виявлялося можливим (та і слон відволікався), а далі від цього рівня — звук зливався з шумами приміщення і не вловлювався навіть людським вухом», — доповідають дослідники та свідки. Сучасні дослідження продемонстрували, що з віком слух людини набуває змін і після 40 років багато з деяких частот перестає чітко чути або розрізняти серед інших звуків, за принципом чого однією з телефонних компаній був запропонований звуковий сигнал телефону для дітей з зазначеною звуковою частотою, яка не розрізняється дорослими.

Література ред.

Медія ред.

  • Учебний документальний кінофільм «Кто говорит? Слон…»; ВДІК — Москва (СРСР)
  • Аудіовізуальни записи розмовляючого слона Батира (1979–1983)

Джерела інформації ред.