Відкрити головне меню

Басі́вка — село в Україні, в Сумському районі Сумської області. Населення становить 647 осіб. Орган місцевого самоврядування — Басівська сільська рада.

село Басівка
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Сумський район
Рада/громада Басівська сільська рада
Код КОАТУУ 5924780701
Основні дані
Населення 647
Поштовий індекс 42312
Телефонний код +380 542
Географічні дані
Географічні координати 51°11′13″ пн. ш. 35°05′17″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
159 м
Місцева влада
Адреса ради 42312, Сумська обл., Сумський р-н, с.Басівка, вул. Роменська,тел. 29-66-32
Карта
Басівка. Карта розташування: Україна
Басівка
Басівка
Басівка. Карта розташування: Сумська область
Басівка
Басівка

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Село Басівка знаходиться на березі річки Локня, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Локня, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Новеньке. За 2,5 км від села проходить кордон з Росією. Поруч проходить автомобільна дорога Н07.

ІсторіяРедагувати

Перша письмова згадка про село датується 1662 р. 30 січня 1753 р. вдова бунчукового товариша Івана Семеновича Лизогуба Катерина Михайлівна (в дівоцтві Кондратьєва) продала село разом із с. Локнею та хуторами за 5000 рублів царському духовнику протоієрею Феодору Яковичу Дубянському. Згідно з описом Харківського намісництва 1779 р., село належало поміщикам Дубянським. У ньому мешкало 510 душ підданих і 8 вільних селян (чол. статі).

Унікальна басівська церква Казанської ікони Божої Матері була побудована протягом 1906—1912 рр. на кошти місцевих парафіян на вічну згадку про односельців, що загинули на Далекому Сході під час російсько-японської війни 1904—1905 рр. Внутрішній інтер'єр був прикрашений фресками, присвяченими пам'яті басівців, полеглих у Порт-Артурі, у Маньчжурії, на кораблях 1-ї, 2-ї та 3-ї Тихоокеанських ескадр. Будівельні роботи координував священик Георгій Стуканьов.

У 1930 р. церква була закрита радянською владою і в подальшому використовувалась як сільський клуб. На короткий час (1941—1943) у роки Другої світової війни богослужіння в храмі було відновлено. З 60-х рр. XX ст. церковна споруда використовувалась як склад. Відсутня дзвіниця. На даний час з огляду на бездоглядність, у Казанській церкві зруйновано дах і перекриття, проте купол залишився цілим. Богослужіння не проводяться, приміщення напівзруйноване. Унікальні фрески гинуть буквально на очах.

Під час Зимового рейду 1920—1921 рр. Української повстанської селянської армії під проводом Н. І. Махна, 20 січня 1921 р. поблизу басівського цвинтаря відбувся запеклий бій між кіннотниками повстанців і карателями радянського «літучого корпусу» Нестеровича. Населення села зазнало великих втрат під час Голодомору 1932—1933 рр. На старому цвинтарі й дотепер зберігся давній козацький звичай висаджування калини.

Село постраждало внаслідок голоду в 1932—1933 роках[1].

ПерсоналіїРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати