Басейн Десни — водозбір річки Десна, загальною площею 88,9 тис. км², в межах України — 33,8 тис. км². Поширюється на територію Бєлгородської, Калузької, Курської, Орловської областей Росії та Київської, Сумської, Чернігівської областей України.

Басейн Десни
Desna uk.png
Розташування
Країна Flag of Russia.svg Росія і Flag of Ukraine.svg Україна
Геологічні дані
Тип водозбірний басейн і водотік
Розміри
Вода
Басейн
На об'єкті Десна
Водний басейн басейн Дніпра
Притоки Убідь, Мена (річка), Снов, Білоус (річка), Замглай, Судость, Стрижень, Остер, Сейм, Доч, Vetmad, Prismarad, Болва, Snezhetd, Навля, Нерусса, Івотка (річка), Шостка (річка), Знобівка, Вересоч (річка), Смолянка і Смолянка (притока Десни, Борзнянський район)
Інше
Оператор Деснянське БУВРdШаблон:Озеро: Оператор

ХарактеристикаРедагувати

Верхня та середня частини басейну розміщуються в зоні мішаних лісів, нижня — в лісостеповій зоні. Середня густота річкової мережі — 0.24 км/км². Площа водозбору основних річок басейну — Сейм, Клевень, Судость, Снов, Остер — від 2 тис. км². Ці річки, а також, Десна, є транскордонними. Малі річки — маловодні, з нечітко вираженими річищами, часто зливаються з болотами, деякі влітку пересихають. Озера басейну утворені міграцією річищ, стариці, переважно розміщені в заплаві Десни, найбільші з них, площею водного дзеркала понад 0,5 км² — в Чернігівській області.

Клімат на території басейну помірно-континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Зима малосніжна, порівняно тепла, літо тепле, помірно вологе. Майже вся територія лежить у вологій, помірно-теплій зоні, лише невелика південна частина — в зоні недостатнього зволоження. Основна частина території має рівнинний, переважно хвилястий, характер поверхні, розчленованої долинами рік; розміщується у Поліській та Придніпровській низовинах, невелика територія на північному сході належить до Середньоросійської височини. Загальний ухил території басейну — з північного сходу на південний захід.

Річки басейну мають змішаний тип живлення, з часткою снігового живлення — 50 %, дощового — 30 % та підземного — 20 %. Характерними для річок басейну є весняна повінь, низька літня межень, інколи дощові паводки, стояння рівня води восени та взимку через паводки та відлиги[1].

Антропогенний впливРедагувати

Під час проведення меліорації здійснено випрямлення русел малих річок; частина з них зарегульовані повністю або частково, збудовані греблі порушили вільний стік річок. На території басейну нараховується 23 водосховища, що використовуються, переважно, для загального користування; розміщені на притоках Десни. Найбільші з них — Новоандріївське (на річці Локня), Калита-Гало (Остер), Костянтинівське (Синяк), Черемошне (Чибриж), Зноб-Новгородське (Знобівка)[1].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Опис суббасейну річки Десна. https://desna-buvr.gov.ua/. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 листопада 2021. 

ПосиланняРедагувати