Барятинський Юрій Микитович
| Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (грудень 2023) |
Баря́тинський Юрій Микитович (рік народження і рік смерті невідомі) — московський військовий діяч, князь, боярин, воєвода київський і бєлгородський.
| Барятинський Юрій Микитович | |
|---|---|
| рос. Юрий Никитич Барятинский | |
| Народився | 1610 |
| Помер | 1685 |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Учасник | Російсько-польська війна |
| Військове звання | воєвода |
| Рід | Барятинський[d] |
| Батько | Барятинський Микита Петрович[1] |
| Мати | Evfimiad[1] |
| Діти | Fyodor Baryatinskyd і Princess Marfa Yourievna Bariatinskaïad[1] |
Життєпис ред.
В 1658 році разом із старшим воєводою Василем Шереметєвим командував залогою у Києві. У серпні-вересні 1658 року брав участь у відбитті наступу на Київ українських військ під командуванням Данила Виговського. Барятинський зруйнував частину міста, знищив багато мирних жителів, що спричинило зростання антимосковських настроїв. У жовтні 1658 року Барятинський завдав поразки українсько-татарським військам у битві під містом Васильків. У другій половині 1660 року виконував обов'язки бєлгородського воєводи. Брав участь в українсько-московській війні 1668—1669 років. Зокрема, 16 лютого 1668 року розгромив під Охтиркою загін військ, вірних гетьману Івану Брюховецькому, полонених наказав стратити, піддавши перед тим тортурам. Востаннє ім'я Барятинського згадується в грамоті земського собору 1682 року про ліквідацію місництва.
Джерела ред.
- Горобець В. М. БАРЯТИНСЬКИЙ Юрій Микитович [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 197. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Література ред.
- Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 4, 6, 7, 15. СПб., 1872—1892 (рос.)
- Грушевський М. С. Історія України-Руси, т. 9, ч. 2. К., 1997
- Грушевський М. С. Історія України-Руси, т. 10, К., 1998
- Костомаров Н. И. Бунт Стеньки Разина. М., 1994 (рос.)
- Літопис Самовидця. К., 1971
- Эйнгорн В. О сношениях малороссийского духовенства с московским правительством в царствование Алексея Михайловича. М., 1899 (рос.)
- Южнорусские летописи, открытые Н.Белозерским, т. 1. К., 1856 (рос.)