Бартонельози

група інфекційних хвороб, яку спричинюють бартонели

Бартонельо́зи (англ. Bartonellosis, Bartonella Infections) — це група інфекційних хвороб людей і тварин, які спричинюють бактерії роду Bartonella.[1] (до 1993 р. — Rochalimaea spp.). У природі бартонели циркулюють серед мишоподібних гризунів, пацюків, представників родини котячих (коти, пуми тощо) і собак, зумовлюючи у них персистентну інфекцію з безсимптомним перебігом і тривалою багатомісячною бактеріємію. У 1909 році аргентинський бактеріолог перуанського походження Альберто Бартон виявив першого збудника[2] цієї групи, що спричинює системний бартонельоз.

Бартонельози
Бартонели у вигляді чорних грануляцій на клапанах серця у хворого на ендокардит.
Бартонели у вигляді чорних грануляцій на клапанах серця у хворого на ендокардит.
Бартонели у вигляді чорних грануляцій на клапанах серця у хворого на ендокардит.
Спеціальність інфекційні хвороби
Причини Bartonella
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 1C11
МКХ-10 A44, A28
DiseasesDB 1249
eMedicine med/212
MeSH D001474

До цієї групи відносять хвороби людей — волинську (траншейну) гарячку, системний бартонельоз (хвороба Карріона), що включає гостру і хронічну фазу (відповідно — гарячка Ороя та перуанська бородавка), хворобу котячих подряпин, бацилярний (епітеліоїдний) ангіоматоз, бацилярний пурпурний гепатит, ймовірно кліщовий пароксизмальний рикетсіоз. Крім того, збудники цього роду здатні спричиняти хронічну лімфоаденопатію, ендокардит, міокардит, хронічну й гостру бактеріємію, яка може прогресувати — аж до виникнення сепсису[3]. Різні форми бартонельозів здатні передаватися різними механізмами — через кров, контактним. Бацилярний (епітеліоїдний) ангіоматоз і пеліозний гепатит дуже часто є опортуністичними інфекціями, що реєструють у хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД, безхатченків, осіб, які вживають наркотики тощо[4],[5],[6].

Етіологія ред.

Збудників, які входять до роду Bartonella, на даний момент відомо багато.

Bartonella
Біологічна класифікація
Царство: Bacteria
Тип: Proteobacteria
Клас: Alpha Proteobacteria
Ряд: Rhizobiales
Родина: Bartonellaceae
Рід: Bartonella
Strong et al., 1915
Species

Bartonella acomydis
Bartonella alsatica
Bartonella australis
Bartonella bacilliformis
Bartonella birtlesii
Bartonella bovis (ще називають weissii)
Bartonella callosciuri
Bartonella capreoli
Bartonella chomelii
Bartonella clarridgeiae
Bartonella coopersplainsensis
Bartonella doshiae
Bartonella elizabethae
Bartonella grahamii
Bartonella henselae
Bartonella jaculi
Bartonella japonica
Bartonella koehlerae
Bartonella pachyuromydis
Bartonella peromysci
Bartonella phoceensis
Bartonella queenslandensis
Bartonella quintana
Bartonella rattaustraliani
Bartonella rattimassiliensis
Bartonella rochalimae
Bartonella schoenbuchensis
Bartonella senegalensis
Bartonella silvatica
Bartonella silvicola
Bartonella talpae
Bartonella tamiae
Bartonella taylorii
Bartonella tribocorum
Bartonella vinsonii, spp. arupensis
Bartonella vinsonii, spp. berkhoffii
Bartonella vinsonii, spp. vinsonii
Bartonella volans
Bartonella washoensis
Кандидати до включення
B. antechini
B. bandicootii
B. breitschwerdtii
B. durdenii
B. eldjazairii
B. mayotimonensis
B. melophagi
B. merieuxii
B. monaxi
В. rudakovii
B. thailandensis
B. woyliei

Це грам-негативні аероби, що є факультативними внутрішньоклітинними паразитами, яким для зростання необхідний гемін або продукти розщеплення еритроцитів. Мікроскопічно вони виглядають переважно як короткі палички. У зрізах з інфікованих тканин можуть бути зігнутими, плеоморфними, згруповані в компактні скупчення (кластери). Фарбують їх за методом Романовського-Гимза (англ. Romanowsky staining including method Giemsa); у біоптатах з тканин — барвником із застосуванням срібла за методом Ворзена-Старрі (англ. Warthin–Starry stain); сприймають також барвник акридин помаранчевий, який використовують в імунохімічних дослідженнях. Бактерії мають чітко структуровану тришарову оболонку; остання містить до 12 протеїнів.

Поза організмом людини і гризунів культивування бартонел можна здійснити в організмі одежних вошей, котячих блох, а також на твердих і напіврідких поживних середовищах, збагачених кров'ю людини чи тварин. Щоб первинно виділити бартонели з біологічних зразків (крові, біоптатів лімфатичних вузлів, патологічних розростань (вегетацій) на клапанах серця, папул чи інших уражених органів) хворої людини потрібно тривале, до 15-45 діб і більше, витримування засіяних чашок з агаром в оптимальних умовах зростання.

До роду Bartonella включають таких збудників, які на сьогодні виявили здатність спричинювати хвороби у людей[7]:

Bartonella види Резервуар Хвороба
Bartonella bacilliformis люди системний бартонельоз (хвороба Карріона) — гарячка Ороя / перуанська бородавка
Bartonella quintana люди волинська гарячка, бактеріємія, бацилярний ангіоматоз, ендокардит, бацилярний пурпурний гепатит (бацилярний пеліоз)
Bartonella henselae коти хвороба котячих подряпин, бактеріємія, бацилярний ангіоматоз, ендокардит, бацилярний пурпурний гепатит
Bartonella elizabethae пацюки ендокардит
Bartonella grahamii ? ретиніт — ураження сітківки
Bartonella vinsoni subsp. arupensis котячі ендокардит, бактеріємія
Bartonella washonsis гризуни міокардит
Bartonella clarridgiae котячі хвороба котячих подряпин, бактеріємія
Bartonella rochalimae люди синдром, подібний до гарячки Оройя

Патогенез ред.

Bartonellae циркулюють між двома біологічними векторами: членистоногими, у яких ці бактерії існують у травній системі, та ссавцями, у яких ці збудники проживають у системі кровотоку. У ссавців кожен вид бартонел пристосований до свого господаря, має місце внутрішньоклітинний паразитизм, через що бартонели можуть тривало циркулювати в крові хазяїна, зберігатися у внутрішніх органах[8]. Внутрішньоеритроцитарний паразитизм бартонел у людей спостерігають тільки в гострій фазі системного бартонельозу (гарячка Оройя/хвороба Карріона). Бартонелам притаманний тропізм до ендотеліальних клітин, що найбільше відзначається у хронічній фазі системного бартонельозу (перуанська бородавка) і при бацилярному ангіоматозі; тому, що їм притаманна також унікальна особливість — стимулювати проліферацію клітин ендотелію та дрібних кровоносних судин та їх капілярної частини, що й призводить, врешті решт, до розвитку ангіоматозу.

Патологічна реакція може змінюватися залежно від імунного статусу господаря. Так, зараження Bartonella quintana чи clarridgeiae може призвести до вогнищевого запального процесу (хвороба котячих подряпин в імунокомпетентних пацієнтів), тоді як у пацієнтів з імунодефіцитом розвивається судинна проліферативна відповідь у вигляді ангіоматозу, ендокардиту або менінгіту.

Лікування ред.

Лікування бартонельозів загалом проводять[9][10]:

Хвороба Дорослі Діти
Хвороба котячих подряпин немає загальноприйнятних настанов немає загальноприйнятних настанов
Ретиніт доксициклін + рифампіцин немає загальноприйнятних настанов
Волинська гарячка або хронічна бактеріємія, спричинена B.quintana доксициклін + гентаміцин немає загальноприйнятних настанов
Бацилярний ангіоматоз еритроміцин або доксициклін еритроміцин
Бацилярний пурпурний гепатит (бацилярний пеліоз) еритроміцин або доксициклін еритроміцин
Ендокардит доксициклін + гентаміцин + рифампіцин або цефтріаксон + гентаміцин немає загальноприйнятних настанов
Системний бартонельоз, гостра фаза (гарячка Ороя) ципрофлоксацин або левоміцетин левоміцетин + будь-який бета-лактамний антибіотик
Системний бартонельоз, хронічна фаза (перуанська бородавка) рифампіцин або який-небудь антибіотик з групи макролідів рифампіцин або який-небудь антибіотик з групи макролідів

Останнім часом накопичено все більше даних про необхідність заміни еритроміцину азитроміцином[11], тому що еритроміцин має на сьогодні багато обтяжуючих чинників — потребує чотирикратного вживання, нерідко погано переноситься, тощо.

Примітки ред.

  1. Maguiña C, Gotuzzo E (March 2000). Bartonellosis. New and old. Infect. Dis. Clin. North Am. 14 (1): 1–22, vii. doi:10.1016/S0891-5520(05)70215-4. PMID 10738670. 
  2. В подальшому Bartonella bacilliformis
  3. Maurin M, Birtles R, Raoult D (July 1997). Current knowledge of Bartonella species. Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis. 16 (7): 487–506. doi:10.1007/BF01708232. PMID 9272384. 
  4. L.A. Perkocha, S.M. Geaghan, T.S. Yen et al. Clinical and pathological features of bacillary peliosis hepatitis in association with human immunodeficiency virus infection. N. Engl. J. Med. — 1990. — N 323. — P. 1581—1586.
  5. Smith HM, Reporter R, Rood MP, et al. (2002). «Prevalence study of antibody to ratborne pathogens and other agents among patients using a free clinic in downtown Los Angeles». J. Infect. Dis. 186 (11): 1673-6. doi:10.1086/345377
  6. Comer JA, Flynn C, Regnery RL, Vlahov D, Childs JE (1996). «Antibodies to Bartonella species in inner-city intravenous drug users in Baltimore, Md». Arch. Intern. Med. 156 (21): 2491-5. doi:10.1001/archinte.156.21.2491
  7. Jane E. Koehler, David A. Relman Bartonella Species. Antimicrobe. Infectious Diseases. Antimicrobal agents. Updated October, 2010. http://www.antimicrobe.org/final/m01.asp [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
  8. Chomel BB, Boulouis HJ, Breitschwerdt EB. Cat scratch disease and other zoonotic Bartonella infections. J Am Vet Med Assoc.2004;224 (8):1270-1279
  9. Rolain JM, Brouqui P, Koehler JE, Maguina C, Dolan MJ, Raoult D (June 2004). Recommendations for treatment of human infections caused by Bartonella species. Antimicrob. Agents Chemother. 48 (6): 1921–33. doi:10.1128/AAC.48.6.1921-1933.2004. PMC 415619. PMID 15155180. Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 4 червня 2014. 
  10. Blanco JR, Raoult D (May 2005). [Diseases produced by Bartonella]. Enferm. Infecc. Microbiol. Clin. (Spanish; Castilian). 23 (5): 313–9; quiz 320. PMID 15899181. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 4 червня 2014. 
  11. Bass JW, Freitas BC, Freitas AD та ін. (June 1998). Prospective randomized double blind placebo-controlled evaluation of azithromycin for treatment of cat-scratch disease. Pediatr. Infect. Dis. J. 17 (6): 447–52. doi:10.1097/00006454-199806000-00002. PMID 9655532. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 4 червня 2014. 

Джерела ред.

  • Kassem A Hammoud Bartonellosis (Bartonella Infection). Medscape. Infectious Diseases Sections. Bacterial Infections (Chief Editor: Burke A Cunha). 30.05 2014 р. [1] [Архівовано 21 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання ред.