Бартоломеус ван Бассен

Бартоломеус ван Бассен (нід. Bartholomeus van Bassen; 1590, Антверпен —пом. 28 листопада 1652, Амстердам) — нідерландський архітектор та художник часів Золотої доби голландського живопису.

Бартоломеус ван Бассен
нід. Bartholomeus van Bassen
Bartholomeus van Bassen, De Nieuwe Kerk aan het Spui gezien vanuit het oosten, 1650.jpg
Нова кірха в Гаазі
Народився 1590(1590)
Антверпен або Гаага
Помер 28 листопада 1652
Амстердам
Громадянство Республіка Об'єднаних провінцій
Діяльність художник
Знання мов нідерландська
Членство Confrerie Pictura
Magnum opus Interior with a Companyd і The Ridderzaal of the Binnenhof during the Great Assembly of 1651d
Посада Q95482410?[1]
Батько Корнеліс ван Бассенн

ЖиттєписРедагувати

Походив з роду бюргерів. Його дід Ернст ван Бассен був секретарем Генеральних Штатів в Гаазі. Сам Бартоломеус був позашлюбним сином Корнеліуса ван Бассена, сина Ернста ван Бассена. Народився 1590 року, але щодо місця є розбіжності: одні дослідники вважаються, що це Антверпен, інші — Гаага. Дитиною перебирається до м.Делфт, де отримав художню освіту. Тут в 1613 року вступає до гільдії Св. Луки. З 1609 по 1634 року ван Бассен виконував замовлення штатгальтера Фредеріка Гендріка Оранського з прикрашання палаців Хонселарсдейк і Тер-Нейбург.

1622 року перебирається до Гааги, де 1624 року стає членом місцевої гільдії Святого Луки. У 1627 і 1640 роках обирається її деканом. У 1629—1631 роках керував перебудовою монастиря святої Агнеси у місті Ренен, неподалік від Утрехту в резиденцію короля Богемії Фрідріха Пфальцького.

1638 року призначається інспектором адміністративних будівель у Гаазі. З 1639 до 1652 року обіймав посаду головного архітектора Гааги. З жовтня 1638 року був залучений до реставрації міської ратуші. 1649 року спільно з Пітером Нурвіцем спроєктував і почав будівництво Нової кірхи (Nieuwe Kerk), що стала першою спеціально для євангелістів. Втім ван Бассен не дожив до завершення будівництва (сталося 1656 року). Також був автором проєктів 20 мостів в Гаазі.

МалюванняРедагувати

 
Надгробок Вільгельма Мовчазного в інтер'єрі готичного собору

Був талановитим художником, писав міські пейзажі і архітектурний (інтер'єрний) живопис, переважно інтер'єри церков. Роботи характеризуються цілковитою точністю передачі і ретельністю передачі архітектурних деталей. В середньому отримував за них 150 гульденів. Найвідомішими є «Надгробок Вільгельма Мовчазного в інтер'єрі готичного собору» (1620 рік, Будапешт, Національний музей образотворчих мистецтв), Жіноча компанія в інтер'єрі, «Ріддерзала в Бінненгофі під час Великої Асамблеї 1651 року».

ДжерелаРедагувати

  • E. Buijsen et al.: Haagse schilders in de Gouden Eeuw. Het Hoogsteder Lexicon van alle schilders werkzaam in Den Haag, 1600—1700. Waanders, 1998. ISBN 9040092958.
  • Bernard G. Maillet, La Peinture Architecturale des Ecoles du Nord: les Intérieurs d'Eglises 1580—1720, Pandora Publishers Wijnegem, 2012, ISBN 9789052353371

ПриміткиРедагувати