Бартоломео Амманаті
Бартоломео Амманаті (італ. Bartolomeo Ammanati; 18 липня 1511—13 квітня 1592) — італійський скульптор і архітектор доби маньєризму. Автор планування садів Боболі біля палацу Пітті (ландшафтний архітектор).
Бартоломео Амманаті | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 18 червня 1511[1] Сеттіньяно, Флоренція, Флорентійська республіка | |||
Смерть | 13 квітня 1592[1][2] (80 років) | |||
Флоренція, Італія[3] | ||||
Поховання | San Giovannino degli Scolopid | |||
Країна | Італія[4] | |||
Діяльність | скульптор, архітектор | |||
Напрямок | маньєризм | |||
Роки творчості | 1526[5] — 1592[5] | |||
Вчитель | Баччо Бандінеллі і Якопо Сансовіно | |||
Відомі учні | Giovanni Battista Fiammerid | |||
Член | Академія витончених мистецтвd | |||
У шлюбі з | Laura Battiferrid[6] | |||
Роботи в колекції | Художній інститут Чикаго, Національний музей Швеції, Музей Ґетті і Палаццо Пітті | |||
| ||||
Бартоломео Амманаті у Вікісховищі | ||||
Біографія
ред.Народився в містечку Сеттіньяно поблизу Флоренції.
Навчався у скульптора Баччо Бандінеллі і скульптора, що став пізніше архітектором, Якопо Сансовіно. Не дивно, що і Амманаті працював в обох цих галузях. Хоча більше відомі його архітектурні споруди — оригінальні і ті, які він виконував за проєктами інших архітекторів. В творчому доробку митця — праця на побудові Бібліотеки Марчіана у Венеції, на будівництві палаців в містах Лукка та Флоренція. За проєктом Мікеланджело Бартоломео амманаті вибудовав найбільш чудернацькі і незвичні сходи в приміщенні Бібліотеки Лауренціана у Флоренції.
Був злученний папою римським до побудови Вілли Джулія в Римі, де реалізував проєкт архітектора Віньоли разом із Джорджо Вазарі. Серед значущих споруд Бартоломео Амманаті — монументальні паркові корпуси палаццо Пітті. Виступив як ландшафтний архітектор при розплануванні садів Боболі.
Працював у Флоренції, Римі, Внеції, Падуї, де виступав як майстер меморіальної пластики, створивши низку надгробків з портретними і алегоричними скульптурами. По смерті скульптора Баччо Бандінеллі виграв конкурс на продовження побудови фонтану Нептуна у Флоренції на площі Синьорії. Надав обличчю Нептуна портретні риси володаря Флоренції з роду Медічі. Працював над декоративними фігурами для фонтана десять років. його помічником і учнем цього періоду був скульптор Джованні да Болонья. Роботу над фонтаном завершив флорентійський скульптор П'єтро Такка.
Узяв шлюб з Лаурою Баттіферрі, відомою як тогочасна поетеса.
Занадто релігійний, впав у фанатизм і засудив свої ранішні скульптурні твори з оголеністю як гріховні. За заповітом передав все власне майно ордену єзуїтів.
Помер у Флоренції. Похований разом із дружиною в церкві Сан Джованіно дельї Сколопі у Флоренції.
Галерея споруд
ред.-
Садові корпуси палаццо Пітті
-
Корпуси бібліотеки Сан-Марко в Венеції.
-
Колегіум єзуїтів, Рим
-
Понте Санта Триніта, Флоренція
Участь у побудові
ред.- міст через річку Арно Санта-Триніта (Флоренція)
- бібліотека Сан Марко (Венеція) за проєктом архітектора Якопо Сансовіно, його помічник
- церква Еремітані (Падуя)
- вілла Джулія (Рим) за проєктом архітектора Віньоли, його помічник і співавтор
- добудова величних садових корпусів палаццо Пітті у Флоренції.
- палаццо Будіні Гаттаі
- палаццо Фйораванті
- палаццо Джиньі
- палаццо Векьяреллі (Рим)
- Вілла Медічі, добудови (Рим)
- фонтан Нептуна на П'яцца делла Сіньйорія у Флоренції.
- добудови парадних сходинок в бібліотеці Лауреціана (за проєктом Мікеланджело, (Флоренція).
- Колегіум єзуїтів (Рим).
Скульптури
ред.- «Лєда і лебідь», 1535
- «Лєда і лебідь» за малюнком Мікеланджело
- Бог війни Марс
- Богиня кохання Венера, Національний музей Прадо, Мадрид
- фонтан Нептуна на П'яцца делла Сіньйорія у Флоренції.
- алегорії річок Тибр та Арно для фонтану Нептуна у Флоренції
- "Алегорія влади " (Ops) з биком Зевсом, бронза, Палаццо Веккіо, Флоренція
- Морський кінь з вершником, Художній музей Волтерс, США
- Надгробок юриста Джованні Бонкаопаньї, 1574
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Bartolomeo Ammannati
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
- ↑ https://www.kulturarv.dk/kid/VisKunstner.do?kunstnerId=34813
- ↑ а б RKDartists
- ↑ італійська Вікіпедія — 2001.
Джерела
ред.- Giovanni Baglione, Premier jour — Grégoire XIII p. 26 // Le Vite de’ Pittori, Scultori, Architetti, ed Intagliatori dal Pontificato di Gregorio XII del 1572. Fino a’ tempi de Papa Urbano VIII. Nel 1642. (італ.)