Барнім IX Благочестивий

Барнім IX Благочестивий, Барнім IX Померанський, Барнім XI Старий (нім. Barnim IX. von Pommern; *2 грудня 1501 р. — †2 червня 1573 р., Щецин) — герцог Померанії (1523—1531, 1531—1532), Щецинський (1523—1531, 1531—1532, 1532—1569) і Вольгастський (1523—1531, 1531—1532). Перший протестантський принц Померанії.

Барнім IX Померанський
нім. Barnim IX. von Pommern
Барнім IX Померанський
картина 1570 р., художник Лукас Кранах (молодший)
князь Померанський
1523 — 1532
Попередник Богуслав X
Наступник поділ Померанського герцогства
князь Щецинський
1532 — 1569
Попередник поділ Померанського герцогства
Наступник Ян Фредерік I Померанський
Народився 2 грудня 1501(1501-12-02)
Помер 2 червня 1573(1573-06-02) (71 рік)
Щецин, Герцогство Померанія
Похований Щецинський замок
Відомий як аристократ
Підданство Banner of the Holy Roman Emperor (after 1400).svg Священна Римська імперія
Освіта Грайфсвальдський університет і Університет Мартіна Лютера
Alma mater Грайфсвальдський університет, Університет Мартіна Лютера
Рід Померанський дом
Батько Богуслав X Великий
Мати Ганна Ягеллонка
У шлюбі з Ганна Брауншвейг-Люнебургська
Діти шість дочок і син
Рідня сестри Софія, Ганна, Єлизавета
Брати Казимир, Георг, Отто
Релігія лютеранство

ЖиттєписРедагувати

Представник поморської династії Грифичів. Четвертий син герцога Померанського[ru] Богуслава X Великого (1454—1523) і польської принцеси Ганни Ягелонки (1476—1503), дочки Казимира IV Ягелончика. Навчався в Грайфсвальдському і Вітенберзькому університетах, під керівництвом Мартіна Лютера.

У 1523 р. після смерті Богуслава X Великого Барнім Благочестивий разом зі старшим братом Георгом I успадкував батьківські володіння Щецин і Вольгаст, і Барнім сумісно з Георгом керували Померанським Герцогством протягом 1523—1531 років. У 1526 р. князі Барнім і Георг зустрічалися в Гданську з польським королем Сигізмундом I Старим, де обговорювали майбутнє польських ленів Лемборк і Битів.

Герцог Барнім IX Благочестивий був майстерним політиком. У 1530 р. на рейхстазі в Аугсбурзі він отримав повну самостійність в управлінні своїми володіннями. Після смерті свого старшого брата Георга I Барнім Благочестивий 21 жовтня 1532 р. зробив поділ померанського герцогства: сам залишився керувати Щецином, а його небіж Філіп I[ru] отримав у володіння Вольгаст.

У 1534 р. Барнім IX Благочестивий ввів у герцогстві лютеранство, прихильником якого він був. Проводив обережну зовнішню політику, співпрацював з Сигізмундом II Августом, королем Польщі і великим князем литовським, який був для Барніма двоюрідним племінником.

Барнім IX був великим шанувальником мистецтва. Виписував до свого двору багатьох художників. Колекціонував твори мистецтва, зокрема ювелірні вироби. Був ініціатором створення монументального гобелена «Opona Croya». Захоплювався різьбленням по дереву, точною механікою і полюванням. За легендою, він був творцем вівтаря, що знаходиться в даний час в Совновському костелі. Був ініціатором реформування гільдій Померанії, а також сприяв створенню в Щецині школи, відомої як Щецинська вища школа (1543).

У 1569 р. під час з'їзду в Ясениці після смерті своєї дружини Ганни Барнім Благочестивий відмовився від герцогського престолу на користь внучатого племінника Яна Фредеріка I[ru], старшого сина Філіпа I[ru]. Останні роки життя Барнім Благочестивий провів у своїй резиденції — замку Одербург в Грабово під Щецином.

РодинаРедагувати

2 лютого 1525 р. в Щецині Барнім Благочестивий одружився з Ганною Брауншвейг-Люнебурзькою (*6 грудня 1502 — †6 листопада 1568), молодшою дочкою герцога Генріха II Брауншвейг-Люнебургського[ru] (*1468-†1532) і Маргарити Саксонської (1469—1528). У цього подружжя народилося семеро дітей:

  • Олександра (1525/1526 1539/1540 — 1544);
  • Марія (2 лютого 1527 — 16 лютий 1554), дружина графа Отто IV Шауенбург-Гольштейнського (1517—1576);
  • Доротея (7 лютого 1528 — 4 квітня 1558), дружина графа Йоганна Мансфельда-Хінтерорта;
  • Ганна (5 лютого 1531 — 13 жовтень 1592), 1-й її чоловік з 1557 року князь Карл Ангальт-Цербстський[ru] (1534—1561), 2-й її чоловік з 1562 р. бургграф Генріх VII Мейсенський (1536—1572), 3-й її чоловік з 1576 р. граф Йост II Барбі (1544—1609);
  • Сибіла (25 квітня 1541 — 21 вересня 1564), наречена Оттона I, графа Сальм-Кібургського, Вільда та Райнграфена;
  • Богуслав XII (1542);
  • Єлизавета (1554).

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати