Баринов Микола Михайлович

Мико́ла Миха́йлович Ба́ринов (нар. 1914 — пом. 1983) — радянський військовик, учасник битви на озері Хасан, капітан. Герой Радянського Союзу (1938).

Микола Михайлович Баринов
рос. Николай Михайлович Баринов
Народження 9 (24) березня 1914(1914-03-24)
с. Наумово
Смерть 26 лютого 1983(1983-02-26) (68 років)
м. Бор
Поховання Нижньогородська область
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
ВПС
Рід військ піхота
штурмова авіація
Роки служби 1936–1946
Партія КПРС
Звання  Капітан авіації
Війни / битви Битва на озері Хасан
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Життєпис ред.

Народився 9 (24) березня 1914(19140324) року в селі Наумово, нині Бутурлінського району Нижньогородської області Росії, в селянській родині. Росіянин.

У 1931 році закінчив 5 класів школи й протягом 1932–1934 років навчався в Семенівському деревообробному технікумі. Після закінчення 2 курсу технікуму направлений в Кувакінський (нині Алатирський) район Чуваської АРСР на посаду голови лісопромислової артілі.

До лав РСЧА призваний у 1936 році. Військову службу проходив на Далекому Сході, де закінчив школу молодшого командного складу. Брав участь у битві на озері Хасан. Особливо командир взводу 95-го стрілецького полку 32-ї стрілецької дивізії (1-ша Приморська армія, Далекосхідний фронт) молодший комвзводу М. М. Баринов відзначився в нічній атаці 6 серпня 1938 року, коли особисто знищив кілька солдатів супротивника. Під час атаки 10 серпня він першим досяг японських позицій, багнетом заколов 2 ворожих солдатів, рятуючи життя командирові. Попри поранення не полишив поле бою.

Член ВКП(б) з 1939 року. У 1940 році закінчив Сталінградську військову авіаційну школу льотчиків. Протягом німецько-радянської війни залишався льотчиком-інструктором цієї ж школи. У квітні 1945 року закінчив Вищу офіцерську школу ВПС СРСР. Проходив службу на посаді командира ескадрильї 672-го штурмового авіаційного полку.

У серпні 1946 року капітан М. М. Баринов звільнений в запас за станом здоров'я. Мешкав у місті Бор Нижньогородської області, працював на Борському склозаводі.

Помер 26 лютого 1983 року. Похований на кладовищі смт. Велике Пікіно (нині — в межах міста Бор).

Нагороди ред.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 жовтня 1938 року «за зразкове виконання бойових завдань і геройство, виявлене при обороні району озера Хасан», молодшому комвзводу Баринову Миколі Михайловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Після встановлення знаку особливої відзнаки, отримав медаль «Золота Зірка» за № 5950.

Був також нагороджений орденом Леніна (25.10.1938) і медалями.

Посилання ред.